Галина Лозко

Ім’я, в один голос доводять етнографи та психологи, має доленосне значення для людини, здатне впливати на її вдачу, бути своєрідним психологічним захистом чи, навпаки, тавром. Спробувавши довідатися зі словників, що ж означає «воймя» (зі слов’ян.) ваше чи когось із близьких, здивуєтесь – звичні нам імена, здавалося б начебто рідні, питомо українські, насправді є дивовижною мішаниною не лише імен та прізвиськ, але й просто безглуздих каламбурів, вживаних у різні часи в Ізраїлі, Греції та Римі: Роман – римлянин, Петро – камінь, Антон – «вступаю в бій», Артур – ведмідь, Григорій – «не сплю», Кіндрат – чотирикутний, Марко – молоток, Омелян – суперник, Онуфрій – «маю віслюка», Охрім – назва давньоізраїльського племені, Інна – «плаваю», Нонна – дев’ята, Тамара – фігове дерево (смоковниця), Ксенія – чужоземка, Алла – «одміна», Цецилія – сліпа, Клавдія – «кривонога, кульгава», Анастасія – «ожилий мрець».

ІВАН ФРАНКО І БІБЛІЯ

З біографії великого мислителя, українського письменника Івана Франка відомо, що він, поруч з іншими науковими дослідженнями, займався також і біблійними студіями. В його художніх і наукових працях знаходимо чимало з біблійної тематики. Очевидно, він не раз переосмислював так звану "святу книгу”, час від часу піддаючи критиці її суперечності, вбачаючи в ній чужість і ворожість до української національної ідеї.
Однією з таких праць є книжка Івана Франка "Біблійне оповіданнє про Сотвореннє світа в світлі науки”, написана ним в 1904 році і видана дуже обмеженим накладом. Іван Франко мріяв розтиражувати її в тисячах примірників, щоб вона розійшлася в широких масах народу, щоб донесла до простих українців правду про те, яку облуду накинуло їм християнство. Але "серед попів закипіло як у гнізді шершнів”, вони викупили ту невеличку кількість видрукованих книжок і спалили.

БІБЛІЯ ЯК ІДЕОЛОГІЯ

Володимир ШАЯН

Існує багато праць про залишки історії в Біблії. Значна література. Нічого дивного, що такі залишки там знаходимо. Біблія задумана саме як історія юдейської нації, написана з її релігійного погляду. br> Так, наприклад, знаходимо там згадку і назву народу і держави гетитів. Вони були невідомі історичній науці. Могло здаватися, що гетити не існували, або, що зовсім пропало їхнє ім’я в історії. Але ж у дев’ятнадцятому столітті в міру розшифровування клинових і ієрогліфічних написів почало виринати їхнє призабуте ім’я. А далі вже в двадцятому столітті, точніше в 1917-ому році відомий чеський учений Бедріх Грозни розшифрував їхнє письмо; їхню мову означено далі як мову, яка належить до індоєвропейських за умовною характеристикою "кентумового типу”.

В ДОРОЗІ ДО ПРАВДИ

Ярослав Оріон

На вступі годиться сказати бодай декілька слів про це тритомне видання «В Дорозі до Правди”. Це є перше в нашій історії основне видання про християнство, яке вже 1000 років гнобить нас своїм недоречним поганством і крайнє шкідливою для народу й людини моральністю. Ідучи дорогою правди й розуму автор нічого не видумував, а спирався на численну літературу й на сумний досвід нашої трагічної історії, в якій християнство відіграло роль гробокопателя.

СПІЛКА «ІНКВІЗИТОРІВ»

Спілка композиторів України виключила зі своїх членів молодого композитора Сергія Ярунського за його філософські та релігійні погляди.

22 травня того року Україна відзначала свято — День перевезення в Україну праху великого українського мислителя, письменника і провідника Тараса Григоровича Шевченка. Біля його пам’ятника міліція ліниво спостерігала за святково вбраними людьми і концертними колективами, які виконували пісні на слова Великого Кобзаря після традиційних промов відомих діячів.

Стаття Російською-->>

ХРЕСТИЛИ НАРОД У ВЛАСНІЙ КРОВІ ЙОГО

ХРЕСТИЛИ НАРОД У ВЛАСНІЙ КРОВІ ЙОГО...

Іван ОГІЄНКО
(Іларіон, митрополит)

...Охрестити киян — це не значить охрестити українську землю: держава Володимира була дуже велика, а тому й роботи для охрещення всього українського народу було надзвичайно багато — це була робота не для одного покоління людей.

Арійський політеїзм і семітський монотеїзм як протилежні світоглядні системи

Галина Лозко

Природні релігії сповідують ті представники народів, які творять культуру. Штучні (неприродні) релігії сповідують ті представники народів, які творять антикультуру. Боротьба між цими двома протилежними світоглядами триває два з половиною тисячоліття.

Лозко Галина Сергіївна

Лозко́ Гали́на Сергі́ївна – український етнолог, релігієзнавець, засновниця Об`єднання Рідновірів України.

Народилася 3 лютого 1952 р. в смт. Єланець, Миколаївської обл.

ЕТНОРЕЛІГІЯ ЯК НАУКОВЕ ПОНЯТТЯ:

Лозко Галина
Релігія — феномен духовного життя людства, його світоглядна основа, яка упорядковує щоденне життя і поведінку людини, а також дає змогу спілкування з «надприродним» (вищим Розумом, Абсолютом, Богом) через обряди.
Переважна більшість визначень релігійного феномена спирається переважно на дві релігієзнавчі категорії: «надприродне» і «віру». Наприклад, релігія визначається як: «духовний феномен, який виражає не лише віру людини в існування надприродного Начала, що є джерелом буття всього існуючого, а й виступає для неї засобом спілкування з ним, входження в його світ» [Релігієзнавчий словник. - К., 1996. - С. 279].

(Волхвиня Зореслава) Таємні механізми ідеологічної боротьби з рідною вірою

Галина ЛОЗКО

Народ дуже повільно засвоює духовні здобутки своїх мислителів. Іноді вони стають більш-менш відомими лише через століття після виникнення, коли вже суспільний контекст описаних подій змінився... Сказане особливо характерне для української науки і культури. Це, звичайно, не могло не позначитись на загальному розвитку етнофілософської думки, бо кожна праця, написана у свій час, має прислужитися своїм сучасникам саме в контексті поточного історичного моменту.