Богознавство - Каталог статей

До питання періодизації та реконструкції української етнорелігії

Галина ЛОЗКО,
кандидат філософських наук, професор кафедри міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв

За 50 тисяч років існування релігії на планеті змінилися сотні тисяч релігійних форм. Етнічна релігія автохтонного населення України має історію, старшу від християнства більше, ніж на сім тисяч років. Формування язичницького світогляду предків слов'ян, у тому числі й предків українського народу, припадає на час переходу індоєвропейської людності до протонеоліту. Періодизацію розвитку релігійності на українських теренах можна розглядати як кілька великих епох у житті й світогляді автохтонного населення території України.

Етнорелігія як наукове поняття: дефініції «знання» і «віри», «природного» і «надприродного»

Галина ЛОЗКО

Релігія — феномен духовного життя людства, його світоглядна основа, яка упорядковує щоденне життя і поведінку людини, а також дає змогу спілкування з «надприродним» (вищим Розумом, Абсолютом, Богом) через обряди.

Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект

Лозко Г. Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект. – К.: АртЕК, 2001. – 304 с.

Феномен етносу з давніх часів цікавить і хвилює людство своєю різноманітністю і загадковістю. Етноси формувалися в різні часи, на різних територіях, зі своїми власними характерами, зовнішнім виглядом (антропологією), спільністю мовних, культурних, релігійних особливостей.
      Історичними типами етносів прийнято вважати: рід, плем'я (первісна доба), народність (рабовласницька й феодальна доба), нація (капіталістична або соціалістична доба). Етноси перебувають на різних стадіях свого розвитку. Характерно, що й нині існують плем'яні етноспільноти, наприклад, австралійські аборигени, бушмени.
      Найдавнішим етносом Європи були вже племена трипільської цивілізації, які з другої половини VI тис. до н. ч. мали, на думку мовознавців, спільні мовні особливості і самоусвідомлення своєї етнічної тотожності. Особливо інтенсивно відбувалося формування етносів, так званої "арійської доби", коли у ІІ тис. до н. ч. постали всі індоєвропейські народи, відомі й до сьогодні.

Українське народознавство

Волхвиня ЗОРЕСЛАВА
Українське народознавство як навчальний предмет Український поет Олександр Бучинський-Яскольд у 1678 році написав панегірик "Чигирин”, присвячений героїчній обороні козацької столиці від турків. І от у цьому творі звертає на себе увагу одне місце: поет пише, що коли б турки перемогли, то почали б нам тлумачити в наших школах "літеру”, тобто по-своєму подавати й історію землі нашої, й мови нашої, й буття, а коли б це сталося, то з цього була б нам кривда. Слова знаменні, бо моральної кривди не знає тільки той народ, який уміє пізнавати себе сам і сам оповідає собі власну історію та й плекає власну культуру, а коли йому його "літеру” тлумачить загарбник, ясна річ, той тлумачитиме її за власним розумінням та баченням і на користь собі, а не поневоленому народові.

ВЕЛЕСОВА КНИГА. ОнЛайн

Волхвиня ЗОРЕСЛАВА

	Вступ
	Вчення про Сотворення Світу
	Вчення про Рід
	Вчення про Праву, Яву і Наву
	Вчення про Триєдність
	Вчення про Полк Перунів
	Вчення про Священну Суринію
	Вчення про Велеса
	Вчення про Рідну Віру

Іменослов, Слов`янські імена

Волхвиня ЗОРЕСЛАВА

ЧОЛОВІЧІ ІМЕНА

ЖІНОЧІ ІМЕНА

ПРАВОСЛОВ. Молитви до рідних Богів

Волхвиня ЗОРЕСЛАВА

ЗМІСТ

Право славимо!
Символ Віри
Урочисті молитви
Молитви Кола Сварожого
Щоденні молитви
Господарські молитви
Рослинна магія
Лікувальна магія
Любощі та краса

Веди

Веди - це найбільш відомі священні писання індуїзму. Вважається, що у них немає автора, і що вони були "яснопочуті" святими мудрецями далекого минулого. Ведавьяса ("веди скомпілював") структурував доступні в той час священні писання і організував їх запис, оформивши ці тексти в чотири веди: Рігведа, Самаведа, Яджурведа і Атхарваведа.

«Велесова книга» у контексті східнослов`янської літератури

Проблема «Велесової книги» - одна з найважливіших проблем дошевченківського періоду української літератури. Власне, вона як проблема постала саме зараз, коли відбувається процес активного осмислення в контексті загальної історії і культури надто багатьох проблем українського духовного життя.

Кромлехи - Сила Сонця на Землі

Кромлехи Сила Солнца на Земле У російськомовній літературі «кромлехами» зазвичай називають мегалітичні кам'яні кола. У той же час, саме слово «кромлех» походить від кельтського "crwm" (склепистий) і "llech" (кам'яне перекриття). Це відповідало дольменоподобним спорудам. Тому в Уельсі, а також частково по всій Британії, кромлехами називали те, що в російській літературі називають дольменами. А закільцьованих кам'яні структури в англомовній традиції називають "stone circles". Те ж значення має термін «хендж». Однак якщо вже прийнято називати кам'яні кола по-русски «кромлехами», і ми будемо дотримуватися цієї традиції.