ТАЇНСТВО  БІБЛІЇ

"Таїнство біблії" уперше за двох-тисячолітню історію християнства розкриває сутність біблійного «пророцтва» Іоанна Богослова, (воно ж єврейське «Армагеддон» або «Апокаліпсис» від грецького - «одкровення»), що у завуальованому виді викладено в "Одкровенні Іоанна" як оповіщення для всіх іудейських діаспор про віроломність християнської релігії. Таємниця цього «пророцтва», що залишалася нерозгаданої два тисячоріччя, розглянута в главі "Розвінчане пророцтво", якому передує виклад головних постулатів біблії - "На тлі тисячоріч".

НА  ТЛІ  ТИСЯЧОРІЧ

Якщо людство існувало на Землі до іудейського «створення миру», то іудейський бог - не той Бог, що створив мир.

Мабуть, кожний чув біблійну оповедь про те, як іудейський бог Яхве (Егова) «створив мир» за сім днів і «насадив рай в Едемі». Однак не всім відомо, що на час іудейського «створення миру» наші прапрадіди, українці-русяві, прекрасно почували себе по всій Європі й Південній Азії, у Єгипті й на островах Середземного моря, а на землях України перебувала держава Аратта (вона ж Ората, Оратана, Ориана).

Відповідно до досліджень учених, саме Подніпров'я визнане прабатьківщиною всіх індоєвропейських народів, а всесвітньо відомий Єрусалим - И Є РУСАСАЛЕМ наших прадідів українців-русов, як засвідчено в книзі американського вченого Дж. Вильсона ("Культура древнього Єгипту"), а саме: "за 500 років до вторгнення євреїв у Ханаан (тобто в Ханаанскую Палестину), русяві побудували велике селище Русасалем, дослівно Русов Постій". Що стосується «іудейського раю» (Едему) - це побудована вихідцями із древньої України держава Шумер у Месопотамії, звідки творці біблії запозичили релігійні основи створення миру, і де по їхньому вбогому поданню властиво й відбулося «створення миру» в 5509 році до нашої ери, - ця дата офіційно затверджена на VІ Всесвітньому Соборі в Константинополі в 681р. (тобто відлік починається з 1 дня 5508 року; це число "5508" і прийнято для розрахунку християнського літочислення).

Незважаючи на здоровий глузд і наукове підтвердження про існування на землі рослинного й тваринного миру десятки мільйонів років, християнські проповідники продовжують запевняти людство, нібито земля існує всього п'ять тисяч років, і відстоюють це з тією же незламною впертістю, як у часи Миколи Коперника ( 1473-1543), коли християнська церква запевняла, що земля плоска як млинець і є центром світобудови. В ім'я цього твердження християнська церква обвинуватила Джордано Бруно в єресі й спалила його живцем на інквізиторському багатті посередині Рима в 1600 році. Тепер будь-якому школяру відомо, що земля кругла й обертається навколо сонця. Однак час біблійного «створення миру» залишається наріжним каменем християнської релігії, без якого християнство не удержиться на землі. Прийшов час усвідомити, що ця «безневинна» на вид релігія в дійсності вкрай жорстока й брехлива, тому що християнська релігія заснована на іудейській неправді, сповідає неправда й примушує людей закривати ока на правду.

У цей час у найдавнішому придніпровському святилищі Шу-Нун (Кам'яна могила) уже знайдені свідчення самої древньої у світі релігії, датованої ХІІ тисячоріччям до н.е.. "Найдавнішої з розшифрованих і прочитаних дат Кам'яної Могили є 11582 рік до н.е." (НЦ с.236). У цьому святилищі знайдені й оприлюднені письмові свідчення першого у світі міждержавного письмового договору 6200 р. до н.е. між древне-українцями й шумерами, що знаменує початок всесвітньої цивілізації задовго до вбогого іудейського «створення миру» і до появи перших кочових племен семітів (пращурів еврев*) на території Шумерської держави. На цей день уже доведений багатьма вченими миру, що саме із шумерських клинописних дощечок євреї-иудаисты списали у свій Старий завіт древне-українські релігійні основи створення миру. А шумерське місто Ур, звідки євреї потяглися в чужу (ханаанскую) Палестину (1М 11/31), був побудований в 5662-5622 гг. до н.е., тобто за півтора сторіччя до біблійного "створення миру". К стати, и Палестину заселили наши предки древне-украинцы, которых иудеи называли "ханаанами". Относительно государства Шумер, то "уже тогда шумеры создали для своих детей школы, – пишет Л. Силенко ("Мага Віра") и додает: – Ученики изучали (сумеем ощутить, что эти школы были пять тысяч лет тому!) математику, географию, астрономию, зоологию, минералогию, грамматику".

{*Згадуються названия, що, іудейського народу (російсько^-язичне - євреї або українське - жиди) ставиться до періоду до н.е. і першого тисячоріччя н.е., і не має відносини до сучасних представників єврейських націй (прим. автора)}

На жаль, покладаючись на слова християнських проповідників (які заробляють на життя шляхом обману віруючих), більшість християн ніколи не читали біблію, де з перших сторінок помітно, що іудейська релігія (як іудаїзм, так і спадкоємне християнство) не має під собою власної історичної основи. Воно й зрозуміло, адже пращурів іудеїв – семіти – проглянули у всесвітній історії як нечисленне плем'я неписьменних скотарів, що кочують, звідки ж їм було знати, що відбувалося на Землі до їхньої появи. Отут і виникає передчуття істини: – якщо людство існувало на Землі до іудейського "створення миру", те іудейський бог – не той Бог, що створив мир.

Безумовно, простому громадянинові нелегко розібратися в релігійних хитростях християнства, однак кожний бачить невідповідність у тім, що слов'янські народи змушені поклонятися іудейському богові – а не своєму власному. А справа в тому, що християни догодили в пастку, що створили іудейські рабини, поборники свого біблійного язичеського бога Яхве Яхве-Еговы, по его наказам из Ветхого завета: "Слушай, Израель: Господь, Бог наш – один!" (5М 6/4). "Пусть не будет тебе иных богов при Мне" (5М 5/7). "И ты выгубишь все те народы, что Господь, Бог твой, дает тебе, – не смилуется око твое над ними, и не будешь служить их богам, ибо это западня для тебя" (5М 7/16) [цитаты из библии: 5 книга Моисея, 5-7 главы (указанные предложения)].

Эти витримки з біблії свідчать про те, що служіння чужим богам – це пастка, але пастка не тільки для євреїв, а й для всіх народів миру, які сповідають чужу релігію. Саме таку пастку за назвою "християнство" створили жерці іудаїзму й подарували людству в Новому завіті. Усвідомити призначення християнства дуже просто, варто лише задатися питанням: навіщо євреї створили християнську релігію – а самі її не визнають?!!

Невизнання релігії самими творцями – незаперечний доказ неспроможності християнської релігії. Властиво християнство своїм проповідуванням покірності й непротивленням злу сприяє його поширенню, що й привело до занепаду України Украины-Руси и тысячелетней обездоленности народа. Именно этим объясняется мощная волна христианской агитации, что хлынула на земли исконного Православия с первых лет независимости (1991г.), чтобы потомки древнейшего рода славян не вырвались из оков нищеты и рабства, не приобщились к высоко-духовной и животворной религии своих прадедов, которая открывает путь к духовному возрождению славян с осмыслением своего места под солнцем и своего героического прошлого, как потомков Царства Антов (дохристианское название Украины-Руси). Именно христианство положило начало замалчиванию истории Украины-Руси и ее религии, служители которой (волхвы) исповедовали СПАСЕНИЕ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА еще во времена Аратты (Ораты) – приднепровской перво-державы мира, когда древнейшие украинские святилища-курганы возвышались по всей Европе. {"На протяжении ІV-ІІІ тыс. до н.э. указанная система культовых святилищ-обсерваторий распространилась от Буртов и Козаровичей – наиболее исследованных святилищ-обсерваторий под Чигирином и Киевом – до английского Стоунхенджа, а в начале ІІ тыс. до н.э. – зауральского Аркаима (под Челябинском). Эта календарно-обрядовая служба... стала костяком индоевропейской религии. Ее традиции хорошо прослеживаются в капищах и Скандинавии, и Пруссии, и Украины... Утверждение христианства уничтожило их. На Киевщине остатки той древней службы были уничтожены по приказу Владимира – вместе со святилищем Перуна и других Богов. Тогда же оборвалась и зарожденная в Аратте письменность" (КУ с.111)}.

Славянские народи, як і всі християни миру, на превеликий жаль повинні усвідомити, що відлучившись від святинь рідної релігії, прилучилися не до якоїсь високо-духовної релігії Ісуса Христа, а до самої пересічної язичеської віри євреїв у свою вибраність. Адже євреї у свого бога є "вибраним народом із всіх народів, що на поверхні землі" (5М 7/6). Звідси й претензія ідеологів іудаїзму панувати над всіма народами й в остаточному підсумку успадкувати увесь світ, що привело їх до об'єднання в 1897р. на ґрунті войовничого шовінізму в "Всесвітню сіоністську організацію", що викликало протидію світової громадськості за назвою антисемітизм. Саме за так звану "вибраність" і претензію панувати над всіма народами миру розспівуються хвалебны Яхве-Егове в старозавітному Псалтирі, що завбачливо додається до Нового завіту, хоча всі псалми написані задовго до написання Нового завіту, коли про християнство, тим більше про Ісус Христі не тільки мови не було, але не було навіть думки.

Щодо головного біблійного бога Яхве (Еговы) є загальновідоме пояснення: "Іудеї боялися свого бога Яхве, якого навіть не можна було називати по ім'ю, а випливало йменувати вголос тільки "Адонай" – "господь мій". Коли в древній єврейський консонантический текст біблії були уведені голосні букви (V – Х ст. н.е.), ім'я цього бога стало звучати в традиційному вимову Ієгова (Егова)" (ПЕКЛО с.17). На жаль це примітивне пояснення стало популярним завдяки толерантності. У дійсності термін "Егова" означає "військо іудейського бога", тобто "Израель", дослівно "Civ'ot Jehova" (2М, 12/ 37-41).

Не зайво нагадати, що біблія (від грецького ВІВLІА – книга) – це збірник різних за часом написання казок і міфів (500 р. до н.е. – 500 р. н.е.), які визнані християнами як священні, у той час як євреї (властиво ті, хто писали ці книги) визнають священним тільки Старий завіт, а все інше (євангеліє – дослівно "нагорода за благу звістку", і численні послання апостолів) на їхню думку писані не від бога, тобто відсебенькки "сина людського". Тому біблію, зокрема Новий завіт, варто розглядати не як "святий лист", а як звичайну книгу, написану звичайними людьми - євреями-рабинами, до того ж написану з певною метою: піднести себе у вигляді першого народу на землі з вигаданого родоводу від вигаданого " перво-єврея Адама", нібито створеного Яхве-Еговой на шостий день вигаданого єврейського "створення миру".

"Старий завіт уміщає безліч древніх казок і міфів. Сюди варто віднести й перші 11 книг Буття, і міфи про родоначальників єврейського народу – "патріархів" Авраама, Исаака, Иакова і його 12 синів, і міф про "законодавця" Мойсею, перебування євреїв у Єгипті, у пустелі Синайської, і міф про вторгнення євреїв у Палестину... і багато чого іншого" (СС с.316). До статі, єврейська релігія (як іудаїзм, так і християнство) заснована не на єдинобожжі, оскільки євреї поклонялися багатьом богам, наприклад – Яхве й Элохим, а міфи Яхвистов і Элохистов породили ряд протиріч у біблії (там же с.318). До того ж існують древні свідчення про численних родових божеств, яким поклонялися євреї, і навіть єврейські "патріархи" Авраам, Исаак і Яків поклонялися стихійним силам природи, обожнювали різні "священні" предмети. Об обожнювання Місяця свідчать древні свята євреїв і молитви, що існують у віруючих євреїв дотепер (там же с.194). Відповідно до іудейської книги Буття, мир створив не один бог, а боги; зокрема суд над євреями вершить Элоха, війну веде Саваоф, карає іудеїв за гріхи Шаддай, а милує іудеїв Яхве (там же с.340). Боротьба за централізацію культу Яхве-Еговы й визнання його єдиним богом тривала довго (там же с.194).

Попутно відзначимо, що християнська релігія теж язичеська, оскільки має всі атрибути язичества: багатобожжя ( Бог-Батько й Бог-син), віра в духу (Святий дух божий) і жертвоприносини (при обрізанні Ісуса були принесені в жертву «по реченому в законі Господньому, дві горлиці» (Ев. Луки 2/24).

{"Нині відомо, хто був справжнім автором перших книг біблії. Це рабин Эзакиель, які взяв у шумер основні божественні концепції, законодавчі основи, оповеди про створення миру й всесвітній потоп. Він також скомпонував "Божі заповіді Мойсея", які позичив із шумерських законів... Другим творцем, приймачем справи Эзакиеля, став Ездра з касти рабинів-саддукеев (жерців). Він спорудив храм Еговы в Єрусалимі (на руїнах храму Соломона), де в 444 р. до н.е. зачитав свої писання, назвавши їх Моисеевыми. Таким чином,- пише Л. Силенко ("Мага Віра"),- іудейські сини Эзакиель і Ездра зуміли поставити свій народ у центр миру".}

Зрозуміло, віра євреїв у свою вибраність - це їхня особиста справа. Тільки навіщо слов'янам єврейська віра й релігія? Адже християнський бог у дійсності є єврейським богом, і піклується він зрозуміло про кого - про євреїв! Тому нам, слов'янам, та й всім неєврейським народам, набагато уместнее вірити у свого рідного Бога, якого навіть не всі знають, настільки ґрунтовно приховує Його християнська релігія. Вона привласнила собі не тільки всі свята нашої рідної релігії, але навіть найменування - Православ'я, що означає "Право славити". Це поняття, як і триєдність бога, умыкнули із древнього світогляду українців-русов, що розділяли навколишній світ на три складові: Право (Права) - закон створення всесвіту; Ява (Ява) - реальний, сущий мир, і Навь (Нава) - потойбічний мир. З дохристиянського Православья умыкнули й поняття про Небесний Рай (укр. - Вирій, Ірій, Ір), де донині перебувають душі наших славних предків - Антів, чиє ім'я ввічнене в назві епохи "Античний Мир".

Виникає закономірне питання: заради чого ідеологи християнства знищували наше рідне дохристиянське Православье? Заради чого замовчували неймовірно древню історію слов'янського народу, замість якої насадили нову, куцу історію Київської Русі словами християнського літописця "Повести тимчасового років": “У рік 852, коли Михайло став цесарем (Візантійським), стала називатися – Російська Земля... Тим-Те й почнемо звідси, і числа покладемо... Від першого року царювання Михайла цього...”, начебто українці-русяві мають початок історії свого народу саме звідти - від першого року царювання візантійського імператора Михайла?

На всі питання про невідповідності у всесвітній історії, у тому числі й в історії України-Русі, дає відповідь християнство, що виділилося з іудаїзму як відгалуження, щоб пропагувати старозавітні постулати біблії й знищувати все невідповідне іудейської релігії. Відповідно до християнської ідеології, всі народи миру повинні знати тільки ті історичні події, які не суперечать іудейській релігії, а все інше повинне бути знищене, замолчано, забуто. Воно й зрозуміло, адже якщо стане відомо, що Україна-Русь у часи дохристиянського Православья була могутньою державою миру, перед якою візантійська імперія схиляла голову й платила данина за оренду земель під свої міста-колонії в північному Надчерноморье (по півдні України-Русі), а після насильницького твердження християнства весь христианизированный народ деградував в убогість і рабство, то виникне закономернейший питання: навіщо ляд нам потрібна ця релігія Ісуса Христа?! От тому християнство й замовчує історичні відомості про З-Русь-Україні, як якби їх не було зовсім, а попи й диаконы, єпископи й митрополити, як служники іудейської релігії, протягом тисячоріччя (Х - ХХ вв.) втаптывают у землю слов'янську історію, релігію, культуру відповідно до погроз іудейського бога Яхве-Еговы зі Старого завіту: "Погублю їх, відірву від людей їхня пам'ять" (5М 32/26).

Тому, щоб не бути погубленим народом, ми повинні пам'ятати, що Яхве-Егова не той бог, що створив мир. Бог-творець Всесвіту й всім народам єдине, Його імена - Рід. А нам, слов'янам, Він благословив одного з улюблених своїх синів - русявого синеокого 28-літнього Дажбога. І ми ні хто інші, як онуки Дажбога, що неодноразово сказано в "Слові об полицю Игореве". Саме світлий образ Дажбога перенесли у своїй уяві обмануті праотці наші на 46-літнього старця Ісуса Христа (вік згідно євангелія див. далі). Однак не будемо забувати головного: - у свого Бога всі слов'яни зізнаються дітьми-онуками, а в єврейського бога - рабами!

Ні сумніву, що кожний розуміє розходження між поняттями "діти божі" і "раби божі", – цим і відрізняється свідомість вільного громадянина й раба. Так що спробуємо непредвзято, як вільні громадяни,  розібратися, – з якою же метою євреї створили й "подарували" людству нову християнську релігію – а самі її не визнали?!!

2-сторінка "РОЗВІНЧАНЕ   ПРОРОЦТВО"