Над Києвом - щасливий гомін струн, Бандура кличе на дніпровські схили, Там казка ожила! І неба крила Землі співають: - Там святий Перун!
Як часто я на берегах Дніпра Величний образ снами обіймала, У мрій питала, у пісень питала - Чому царює забуття пора?
Боги чекали - квітами в траві, Громами юними, дубів буянням, Приходили росою на світанні І вірили, що душі в нас живі.
Та в мить одну тінь десяти століть Розтала, вмита сяйвом життєдайним, І воля підіймається з кайданів - Перунів полк на березі стоїть!
Кумира ми у Київ понесем, Віків коріння славою озветься, І правда запалає в кожнім серці Торкнеться космос до земних осель...
Співаєм Славу! розтає туман, З Перуном ми - у мудрості і силі, І хвилі справедливості омили Історії бурхливий океан!
Вже сонцем проростає в нашу кров Живий вогонь! Там, зітканий з багаття, Перунів меч - для недругів - прокляття, Перунів дар - для русичів - любов!
24 серпня, Київ, 2009 Олеся Сінчук |