Просинайся в досвітню годину,
Ми підемо у луки й ліси.
Там з тобою схід Сонця зустрінем,
Наберемо в долоні роси.
Там ми Сонце-Дажбога зустрінем,
Наберемо там прави-роси.
Нею вмиєм обличчя і душі
Й нумо славні співати Богам.
Відчуваєш, як радість – все дужча?
Чуєш? Жайвір підспівує нам!
Радість подих заб’є, та байдуже,
Все довкола підспівує нам.
Ти для мене сплетеш вінок з синіх,
Жовті квіти – собі у косу,
Ми радітимем сонячній днині,
Серця питимуть Божу красу.
Ми цім світом натхненні й щасливі
Серцем питимем Божу красу.

І обійме нас матір-Природа,
Й ми відчуємо: все навкруги –
Живим проявом Вишнього Рода,
Живим проявом Рідних Богів.
Світ цей – прояв Всевишнього Рода,
Тож восславимо Рідних Богів!

Ми пройдемо яри і долини,
(А де треба – тебе понесу)
Десь у полі з тобою зустрінем
Ми негадану літню грозу.
Серед поля раптово зустрінем
Несподівано теплу грозу.
Ну ж, стрічати обличчям краплини,
Й дослухать, що повідає грім,
Й блискавиці ловити очима,
Й прославляти Перуна при тім.
Блискавиці очима ловімо,
І восславьмо Перуна при тім.
А надвечір дістанем хлібину,
З неї вділим Симарглу-Вогню –
Хай до предків несе в Сваргу Синю,
І наситить Небесну Рідню!
Аби бути з Богами єдино –
Пом’янем всю Небесну Рідню!

Й пригорне нас на груди Природа
Й ми відчуємо: все навкруги –
Живий прояв Всевишнього Рода
В живім прояві Рідних Богів.
Живий прояв Всевишнього Рода,
Прояв Рідних Пресвітлих Богів.

Тож прокинься в досвітню годину,
Ходім славити Рідних Богів –
З Ними лиш, піднімемо Вкраїну,
Тож вставай, разом з нами ходім!
Аби втримати Русь-Україну –
До борні і до праці, ходім!

…Аби втримати Русь-Україну
До Богів, і з Богами ходім!

…Аби втримати Русь-Україну…