ІIІ. Пророки і Псалтир про Месію Атор: Олег Вовк Ісус пришов виконати не лише Закон, про який йшлося в минулій главі. Він прийшов виконати все, що сказали пророки, та все те, що написано про месію у Псалтирі. Ісус сам говорить про це так: “Не подумайте, ніби я руйнувати Закон чи пророків прийшов, — я не руйнувати прийшов, але виконати” (Матвій, 17, 17). З’явившись своїм учням у Єрусалимі після свого “воскресіння”, Ісус повчав їх. “Це слово, що казав я до вас, коли був іще з вами. Потрібно, щоб виконало- ся усе, що про мене в законі Мойсеєвім, та у пророків, і у Псалмах написане” (Лука, 24, 44). Звернімося до змісту Пророків і Псалтиря.
1. Пророки Біблійні пророки діляться на великих пророків (Ісая, Єремія та Єзекіїль) і ма- лих пророків (13 осіб). Насамперед розглянемо, що писали великі пророки про ме- сію та його царство. У книзі пророка Ісаї про месію та його завдання пишеться в главах 7, 9, 42, 49, 50, 53, 59, 60, 61 та інших. Розглянемо зміст цих пророцтв. В пророцтвах Ісаї йдеться про те, що в роду Давида діва дивом зачне дитя — знак від “бога”, який зробить його “заповітом народові (єврейському — О.В.), за світло язичникам” (Ісая, 42, 6). Буде ця особа царем Ізраїлю і здійснить волю Ягве (духовна сутність, яку євреї нарекли “богом”). Що ж станеться, коли прийде месія — єврей Ісус? Читаємо пророцтва Ісаї: “І встануть чужинці та й пастимуть ваші отари, і сини чужинця будуть вам рільниками та вам винарями! І будуть вас кликати: господні, священики, будуть казати на вас: слуги нашого бога! ВИ БУДЕТЕ ЇСТИ БАГАТСТВО НАРОДІВ, і їхньою славою будете славитись” (Ісая, 61, 5-6). “І мури твої (Єрусалимові — О.В.) побудують чужинці, а їхні царі тобі будуть служити, бо в запалі гніву свого я був уразив тебе, а в своїм уподобанні змилуюся над тобою! І будуть постійно відкриватися брами твої, — ані вдень, ні в ночі не замкнуться вони, щоб приносити до тебе багатства народів, і їхні царі щоб були припроваджені. Бо ПОГИНУТЬ НАРОД ТА ТЕ ЦАРСТВО, ЩО НЕ СХОЧУТЬ СЛУЖИТИ ТОБІ, — і ці народи понищені будуть зовсім” (Ісая, 60, 10-12). Ягве устами Ісаї звертається до єврейського народу: “Ось я підніму свою руку до людей, і піднесу до народів прапора свого — і позносять синів твоїх в пазусі, а дочок твоїх поприносять на плечах. І будуть царі за твоїх вихователів, а їхні цариці — за няньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклонятися тобі та ЛИЗАТИМУТЬ ПИЛ ТВОЇХ НІГ, і ти пізнаєш, що я — то господь... “ (Ісая, 49, 22-23). Пророк Єремія значно менше приділяє уваги царству месії, ніж Ісая. В кни- зі пророка Єремії (глава 33) йдеться про помилування євреїв та повернення їм долі богообраного народу. Пророк Єзекіїль описує майбутнє Ізраїля, мало згадуючи інші народи (глави 34-37, 39-48). Привертає до себе увагу лише опис території Ізраїля, яка явно в кіль- ка разів перевищує сучасну. Віруючий єврей навряд чи сприймає це інакше, ніж наказ Ягве про захоплення Ізраїлем земель своїх сусідів. Також Єзекіїль система- тично нагадує, що євреї — народ, обраний Ягве між усіма народами землі. Серед малих пророків знаходимо цікаві відомості про суспільний устрій, який буде запроваджено месією. Наведемо уривки з пророцтв малих пророків Міхея і Огії. “І підуть численні народи та й скажуть: Ходімо, і вийдімо на гору господню та до дому Якового, і він буде навчати доріг своїх нас, і ми будемо ходити стежками його. Бо вийде Закон із Сіону, а слово господнє — із Єрусалиму. І він буде судити численні племена, і розсуджувати буде народи міцні аж у далечині “ (Міхей, 4, 2-3) Ніяк не може єврейський Ягве позбутися бажання судити “чужинців”. “І Яковів залишок (євреї — О.В.) буде між людьми, серед численних народів, як лев між лісною худобою, як левчук між отарами овець, — що як він переходить, то топче і шматує, і немає нікого, хто б зміг урятуватися” (Міхей, 5, 7). Через Міхея Ягве провіщає, що народи всі на землі не є вільними, а повинні слухатися волі Ягве, яку проголошують євреї. Хто не слухатиме, той буде знищений. Причому ця безпідставна агресія Ягве (яка на землі здійснюється руками богообраного єврейського народу) з якихось незрозумілих причин названа “помстою” (тобто відплатою): “І в гніві та в лютості помсту вчиню над народами, що мене не послухались!” (Міхей, 5, 14). “Народи побачать оце (“дива”, які творитиме Ягве — О.В.), і посоромлені будуть при всій своїй силі, руку покладуть на уста, їхні вуха оглухнуть. Будуть порох лизати вони, як той гад, як плазюче землі, повилазять з дрижанням з укріплень своїх, вони будуть тремтіти перед господом, богом нашим, і будуть боятися тебе (єврейського царя і месію Ісуса Христа — О.В.) !” (Міхей, 7, 16). Пророк Огія також виказує “божу” ненависть до не-євреїв (гоїв). “Я затрясу небо та землю, і поперевертаю трони царств, і повигублюю силу язичницьких царств, і поперевертаю колісниці та тих, хто їздить у них, і попада- ють коні та їхні вершники, побиті мечами один одного” (Огія, 2, 21-22). Таким чином, у пророків проявляється все те ж патологічне бажання юдеїв панувати над всіма народами, знущаючись над ними та тішачись своєю владою.
2. Псалтир Псалтир — це зібрання пророцтв, молитов та розповідей, виголошених ца- рем Давидом. Оскільки Ісус посилається на псалми про себе, то нас цікавлять в Псалтирі лише пророцтва про месію. Уважно вчитаймося в них. Псалом 2. (Пророцтво про царство “сина божого”.) Чого то племена бунтують, а народи задумують марне? Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на господа та на його помазанця: “ПОРОЗРИВАЙМО МИ ЇХНІ КАЙДАНИ, І ПОСКИДАЄМО ІЗ СЕБЕ ЇХНІ ПУТА!” Але той, хто на небесах пробуває — посміється, владика їх висміє! Він тоді в своїм гніві промовить до них, і настрашить він їх у своїм пересерді: “Я ж помазав свого царя на Сіон, святу гору свою, я хочу звістити постанову: Промовив до мене господь: ти мій син, я сьогодні тебе породив. ЖАДАЙ ВІД МЕНЕ, — І ДАМ Я НАРОДИ ТОБІ, ЯК СПАДЩИНУ ТВОЮ, ВОЛОДІННЯ Ж ТВОЄ — АЖ ПО КІНЦІ ЗЕМЛІ! ТИ ЇХ ПОВБИВАЄШ ЗАЛІЗНИМ ЖЕЗЛОМ, ПОТОВЧЕШ ЇХ, ЯК ПОСУД ГОНЧАРСЬКИЙ”... А тепер — помудруйте, царі, Навчіться ви, судді землі: Служіть господеві зо страхом, і ридайте з тремтінням! Шануйте сина, щоб він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів його незабаром запалиться. Блаженні всі, хто на нього надіється. Отже, Ягве замахнувся на те, щоб тримати в кайданах весь світ, і виконавець цього злочинного задуму — месія Ісус. Подібні нахабні замахи на волю інших на- родів поширені по всьому Псалтирю. Читаймо їх: “І в величності своїй (звертання до месії — О.В.) сідай, та й верхи помчися за справи правди, і лагідності та справедливості, — і навчить тебе страшних чинів правиця твоя! Твої стріли нагострені, — а від них перед тобою народи попадають, — у серце царських ворогів” (Псалом 45, 5-6). “Вороги” — це ті, хто “незаконно” хоче скинути з себе кайдани Ягве. Точне визначення своїх ворогів дає сам Ісус. Читаємо його слова в Євангелії: “Хто не зо мною, той супроти мене” (Матвій, 12, 30). Отже, “ворог” — це той, хто не ви- конує накази єврейського демона Ягве та його посланця Ісуса. “Замість батьків твоїх будуть сини твої (месії — О.В.), — ЇХ ПО ЦІЛІЙ ЗЕМЛІ ТИ ПОСТАВИШ ВОЛОДАРЯМИ. Я буду ім’я твоє згадувати по всіх поколіннях, тому-то народи по вічні віки тебе славить будуть!” (Пс. 45, 17-18). Отже, сини єврейського месії, за облудним “пророцтвом” Давида, нібито бу- дуть володарювати по всій землі. “І він (месія — О.В.) запанує від моря до моря, і від ріки (Євфрату) аж до кінця землі! Мешканці пустель на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги (всі, хто не з ним — О.В.) будуть порох лизати ...” (Пс. 72, 9) “Промовив господь (Ягве — О.В.) господеві (месії — О.В.) моєму?: “Сядь праворуч мене, доки не покладу я твоїх ворогів (хто не хоче бути тво- їм рабом — О.В.) за підніжки ногам твоїм!” Господь із Сіону пошле силу свою, — пануй ти поміж ворогами своїми!” (Пс. 110, 1-2). Завершується цей кривавий псалмовий шабаш картиною уявного фантастич- ного знищення та покарання тих, хто не схотів коритися юдеям. “Хай радіють у славі святі, хай співають на ложах своїх, прославлення бога на їхніх устах, а меч обосічний — у їхніх руках, щоб чинити між племенами помсту (за те, що не хотіли коритися юдеям — О.В.), між народами — кару, щоб їхніх царів пов’язати кайданами, а їхніх вельмож — ланцюгами, щоб між ними чинити суд написаний!” (Пс. 149, 5-6). В усіх наведених уривках очевидним є прояв вже описаного суспільно-полі- тичного ідеалу Біблії — панування юдеїв над світом шляхом знищення еліти всіх народів, заміни її юдеями та поневолення, духовного і фізичного, простих лю- дей. Власне, суспільно-політичний аспект біблійного вчення той же, що і в “Протоколах сіонських мудреців” та інших документах, які викривають єврей- ський шовінізм та людоненависництво його носіїв.
