Інтеграційні заходи 1917-1922 рр.

1. Більшовицьке партійне будівництво.

• Липень 1918 — І з'їзд КП(б)У в Москві. Рішення про входження КП(б)У до складу “єдиної Російської Комуністичної партії з підпорядкуванням у питаннях програм загальним з'їздам Російської Комуністичної партії й у питаннях загальнополітичних — ЦК РКП(б)”.

• 17-22 жовтня 1918 — ІІ з'їзд КП(б)У в Москві. Відставка надто самостійного складу ЦК КП(б)У. Відхід від попередніх тверджень про федеративні стосунки Україні і Росії та визначення новим завданням КП(б)У “об'єднання України з Росією”.

• Вересень-жовтень 1919 — перехід всіх членів КП(б)У на території України до підпільної роботи в зв'язку з поразкою більшовиків. Переведення решти членів партії на загальноросійську роботу. 2 жовтня розпуск ЦК КП(б)У.

• Зима-весна 1920 — відновлення КП(б)У в якості “обласної організації РКП”.

Надалі аж до своєї заборони 1991 р. КПУ існувала в якості “бойового загону КПРС”.

• Червень 1917 — програмні статті Леніна щодо України, підтвердження права України на відокремлення від Росії й визнання можливості лише добровільного “з'єднання в одну державу двох народів”.

• Прийняття Радою Народних Комісарів (РНК) Радянської Росії “Декларації прав народів Росії”, якою закріплювалося право народів на вільне самовизначення аж до відокремлення.

• 3 грудня 1917 — ухвалення російським РНК “Маніфесту до українського народу з ультимативними вимогами до Української ради” з юридичним визнанням Української Народної Республіки (УНР), Центральної Ради як законного українського уряду; одночасно проголошення стану “відкритої війни”.

• 11-12 грудня 1917 — проголошення в Харкові Радянської України під тією ж назвою УНР. Створення першого українського радянського уряду — Народного Секретаріату УНР.

• 24 грудня 1917 — відкликання Раднаркомом Росії свого визнання УНР як самостійної держави і Центральної Ради як законного українського уряду. Визнання Росією харківського уряду єдиними законним урядом України і подання йому збройної “допомоги”. Агресія російських радянських військ і захоплення України.

• Осінь 1918 — повторна більшовицька агресія проти України.

• 21 листопада 1918 — створення в Курській області Росії нового українського радянського уряду — Тимчасового робітничо-селянського уряду України на чолі з Г.Пятаковим. Формальне визнання Москвою його незалежності. 6 січня 1919 — проголошення Радянської України у вигляді Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР). Така назва зберігатиметься до 1936 р. 16 січня 1919 — рішення Політбюро ЦК РКП(б) про призначення головою РНК УСРР Х.Раковського. 25 січня 1919 — ухвалення Тимчасовим робітничо-селянським урядом декларації про необхідність об'єднання УСРР і РСФРР.

• 29 січня 1919 — реорганізація Тимчасового робітничо-селянського уряду України в Раду народних комісарів. лютий-березень 1919 — ІІІ Всеукраїнський з'їзд рад у Києві. Утворення незалежної УСРР. 10 березня 1919 — затвердження “Конституції Української Соціалістичної Радянської Республіки”, розробленої на базі Конституції РРФСР.

• 1 червня 1919 — декрет Всеросійського ЦВК “Про об'єднання радянських республік Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом”. У зв'язку з передачею своїх функцій російським органам влади розформування деяких управлінських структур уряду України.

• 21 вересня 1919 — у зв'язку з втратою території України рішення про ліквідацію урядового апарату УСРР із збереженням у Москві тільки секретаріату голови уряду Х.Раковського.

• 6 грудня 1919 — створення в Москві Всеукраїнського ревкому на чолі з Г.Петровським.

• 19 лютого 1920 — відновлення діяльності українського уряду у вигляді РНК УСРР замість Всеукрревкому Г.Петровського. Створення народних комісаріатів УСРР для управління тими галузями життя, які ще не були підпорядковані російським органам згідно декрету від 1 червня 1919 р: внутрішніх справ, земельних справ, освіти, продовольства, соціального забезпечення, охорони здоров'я, юстиції.

• 28 грудня 1920 — укладення союзного договору між РСФРР і УСРР; договірне закріплення положень декрету від 1 червня 1920 р. про об'єднання військових і економічних структур республік.

• 22 лютого 1922 — підписання протоколу про передачу РСФРР закордонних представництв України. Усунення України з міжнародної арени під виглядом створення дипломатичного союзу.

• 1922 — намагання російських наркоматів соціального забезпечення, освіти, землеробства поза дією україно-російських договорів підпорядкувати собі відповідні українські органи. Пряме порушення рештків українського суверенітету, формально визнаних Москвою.

• 30 грудня 1922 — підписання делегаціями Російської Федерації, Радянської України, Радянської Білорусії, Закавказької Федерації Декларації про утворення Союзу РСР. Створення перших вищих союзних органів влади. 1923-1924 — розробка і прийняття правових актів про створення та діяльність СРСР.

• 11 листопада 1918 — директива російського Раднаркому про наступ на Україну.

• 17 листопада 1918 — створення Революційної військової ради (Реввійськради) Курського напряму Російської Червоної армії — майбутнього штабу Українського фронту.

• 28 листопада 1918 — створення Реввійськради Української Червоної армії. Формування українських радянських дивізій.

• 23 січня 1919 — створення урядом УСРР Вищої військової інспекції Робітничо-Селянської Червоної Армії України.

• 15 квітня 1919 — створення Реввійськрадою 1-ї, 2-ї та 3-ї Українських радянських армій.

• 24 квітня 1919 — вказівка Леніна про негайне направлення директиви ЦК РКП(б) всім національним республікам про воєнну єдність (злиття).

• 4 травня 1919 — затвердження пленумом ЦК РКП(б) директиви про єдине командування арміями радянських республік і розсилає її до ЦК республіканських компартій.

• 19 травня 1919 — нарада членів ЦК КП(б)У і представників ЦК РКП(б) з питань про об'єднання воєнних і матеріальних засобів радянських республік навколо Росії.

• 1 червня 1919 — декрет Всеросійського ЦВК “Про об'єднання радянських республік Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом”.

• 4 червня — розпорядження Леніна про скасування Наркомату військових справ УРСР. Наказ російської Реввійськради про ліквідацію Українського фронту, розформування Української Червоної армії та перепідпорядкування її військових частин безпосередньо Москві.

• 19 червня 1919 — наказ Реввійськради РСФРР про поширення на територію України дії всіх російських урядових декретів, законоположень, постанов з воєнних питань.

• 21 червня 1919 — постанова ЦВК Рад України про недоцільність існування окремої Української Червоної армії і формальний дозвіл на перепідпорядкування її з'єднань Реввійськраді Росії.

• Літо 1919 — перетворення Таращанського і Богунського полків — колишніх куренів 1-ї Української радянської дивізії — на 392-й і 389-й стрілецькі полки Російської Червоної армії. Перетворення Червоного козацтва на звичайну кавалерійську дивізію й переведення її до Росії. Знищення українських військових командирів В.Боженка, Т.Черняка і М.Щорса.

• 12 грудня 1919 — наказ Реввійськради РСФРР Всеросійському головному штабу про формування для України необхідної кількості військових комісаріатів. Створення в Москві управлінь і штабів Київського та Харківського округів.

• 11 січня 1920 — угода між ревкомом Української Галицької армії та командуванням Червоної армії про підпорядкування УГА радянському командуванню. Знищення останніх українських регулярних військ.

• Осінь 1920 — спроби радянського командування на чолі з М.Фрунзе кинути армію з загонів Н.Махна на встановлення більшовицької влади на Кавказі. Повстання і знищення армії Н.Махна й останніх збройних об'єднань українських селян, котрі не визнавали над собою влади Москви.

У подальшому аж до розвалу СРСР реальні військові питання залишалися у підпорядкуванні Москви.

Під час війни формальна ініціатива до злиття господарських систем України та Росії виходила від ЦК КП(б)У — “обласної” частини РКП(б), аби Москві було зручно діяти.

• 7 березня 1919 — постанова РНК УСРР про підпорядкування Української Ради Народного Господарства Вищій Раді Народного Господарства (ВРНГ) РСФРР та про об'єднання банківської справи республік з передачею Держбанку УСРР Російському народному банку.

• 13 березня 1919 — об'єднання Юзівського, Макіївського і Петровського металургійних заводів України у Державний Південноросійський металургійний трест з підпорядкуванням Москві.

• 25 березня 1919 — постанова ВРНГ РСФРР “Про встановлення УСРР єдиної економічної політики з РСФРР”, на основі якої стали підпорядковувати собі найважливіші господарські установи Укрраднаргоспу.

• 23 квітня 1919 — рішення Політбюро ЦК РКП(б) запропонувати ЦК КП(б)У обговорити питання про терміни, умови й форму злиття України з Росією.

• 24 квітня 1919 — постанова українського Раднаркому про укладення угоди з РРФСР у питаннях товарообміну і митної політики.

• 27 травня 1919 — рішення пленуму ЦК КП(б)У про повне злиття українського військового командування, раднаргоспу, фінансів та ін. З відповідними російськими структурами.

• 28 травня 1919 — директива ЦК РКП(б) про перетворення народних комісаріатів РСФРР на всеросійські союзні, а наркоматів УСРР — на їх обласних уповноважених.

• 15 серпня 1919 — постанова ЦК КП(б)У про об'єднання Наркомату шляхів УСРР з Наркоматом шляхів Росії.

• 18-31 грудня 1919 — ВРНГ РСФРР ухвалила постанову створити своє обласне Промбюро для керівництва промисловістю України.

• 27 січня 1920 — постанова Всеукраїнського Революційного Комітету про скасування всіх декретів і постанов УСРР щодо військових, народногосподарських, фінансових справ, пошти і телеграфів, трудового соціального забезпечення, та введення в дію відповідних декретів і постанов РСФРР. Поширення дії російських нормативних документів на територію України.

• 26 жовтня 1920 — декрет російського уряду про створення Української трудової армії.

• Квітень 1921 — рішення ЦК РКП(б) про вивезення з України протягом травня 40 залізничних ешелонів хліба. 1921 — перебудова системи управління промисловістю. Створення на Україні великих промислових об'єднань і трестів (“Хімвугілля”, “Південсталь”, “Сільмаштрест”, Центральне правління кам'яновугільної промисловості Донбасу, тощо) і їх підпорядкування безпосередньо Вищій Раді Народного Господарства РРФСР обминаючи відповідні українські органи.

• 9 червня 1922 — ліквідація Центрального правління південнорудної промисловості України.

• 6 лютого 1923 — рішення РНК УСРР про створення союзних наркоматів СРСР за рахунок скорочення апаратів окремих республік.

• 24 серпня 1923 — постанова ЦК КП(б)У про “виправлення” позиції Українського раднаргоспу та Укрекономради. Попри протести останніх в безпосереднє підпорядкування Вищої Ради Народного Господарства СРСР вилучені трести “Югосталь” і “Югомаштрест”, що об'єднували металургійну та машинобудівну промисловості України. В підпорядкуванні органів УСРР залишилися тільки соляний, текстильний, лісовий і цукровий трести, тобто галузі промисловості по обслуговуванню місцевих потреб.