Чинне карно-процесуальне законодавство на перший погляд дуже ліберальне, воно повністю стоїть на боці обвинуваченого, дає масу можливостей уникнути покарання, підготуватися до спростування доказів, зібраних слідчим, домогтися умовного осуду.

Проте, ніде більше у світі немає такого ідіотського інституту понятих, такого твердого поділу функцій між операми, слідчими, прокурорами (операм дозволяється бути "зацікавленими" у покаранні лиходія, всі інші інстанції повинні бути "незацікавленими", ніби ще і ще раз перевіряти роботу оперів), ніде немає заборони й навіть карного покарання за "провокації". Ніде у світі не можна ще до суду остаточно й безповоротно виключити доказ через неправильну карлючку в протоколі…

Одна справа, коли обвинувачуються звичайні злодії, грабіжники, бандити. Зовсім інша – коли від самого початку процесу є спущена зверху вказівка про те, що обвинувачуваний повинен бути в будь-якому разі покараний. У таких випадках всі порушення КПК зійдуть із рук. Імовірно, що заздалегідь буде визначена оптимальна вага майбутнього покарання.

Про такі судові процеси легко довідатися, коли на засідання не допускаються журналісти та прості глядачі. Приклад - справа політв’язнів Братства. Обвинувачення будувалося на свідченнях працівників охорони Київської мерії, які, відповідно, були зацікавленою стороною в процесі. З погляду КПК обвинувачувані мали б перебувати на підписці, а сама справа мала бути припинена через відсутність складу злочину. На ділі ж – хлопці майже рік провели у слідчому ізоляторі.

Потрібно постаратися відразу довідатись, яку саме "вказівку" отримано у вашому випадку. Те, що вона є - безперечно. Крім цього потрібно враховувати такі речі.

Перше - обов'язково ходити по належним чином вручених повістках (тільки якщо щодо вас заведено карну справу і ви ще на свободі, хоч і тут бувають винятки – якщо відчуваєш, що от-от закриють, краще тікати, не чекаючи, поки слідчий накрутить матеріали справи – Ред.) Неявка по повістках - дорога в СІЗО. Неявка по повістках - гарний привід для зміни запобіжного заходу на арешт. Вона буде трактуватися слідчим, як спроба перешкодити розслідуванню, ухилитися від нього. Пам’ятайте, що тепер у кримінальній справі - нові повістки: це два аркуші А4, скріплені між собою, один із яких - сама повістка, інша - корінець, на якому ви повинні розписатися. Якщо ж повістку приносить двірник або листоноша, або ж якщо її вручають не вам, а наприклад вашим родичам – можете не йти взагалі. Що стосується виклику повісткою "на бесіду" без кримінальної справи, це також законно. Таке право передбачене Законом "Про міліцію", інша справа, що порядок таких викликів ніде не визначений. Тому можна піти, а можна (і краще) не ходити – це особиста справа.

Друге - мати знайомого адвоката, або гроші на незнайомого. Думаю, 50-100 доларів для початку вистачить. Гроші адвокатові будуть необхідні не тільки для оплати власної праці. На сьогоднішній день найефективніший засіб захисту обвинувачуваного адвокатом - хабар слідчому, прокурорам або судді. З адвокатів цінується більше той, хто має більше зв'язків у вказаному середовищі.

Третє – на допиті підкреслювати:

а) що діяв один, сам, усіх інших не знаю, або, хоча й знаю наочно, але що вони збиралися робити - мені невідомо;

б) ефективно в деяких випадках "валити все на безокого", природно, заздалегідь погодивши ці показання з іншими «подільниками». Тобто на допиті під запис стверджувати, що всі протиправні дії робив якийсь Вася, прізвище якого ніхто не знає, знають тільки, що він живе у такому-то районі, виглядав так-то, з'являвся 2-3 рази на загальних зборах. Це повинні підтвердити й ті, хто не під слідством. Слідчий повинен буде для перевірки ваших свідчень допитати Васю. В ідеалі слідчий повинен призупинити справу за розшуком Васі.

Взагалі, необхідно мати заздалегідь продумане алібі й декількох друзів, які завжди зможуть його підтвердити. Під час слідства можна вигадати нові подробиці алібі, знаходити нових "свідків" у відповідь на нові докази проти вас. Проте всі деталі вашого алібі потрібно пам'ятати дослівно, не допускати розбіжностей, протиріч.