Занятные спостереження, до речі в дитинстві я дуже задолбал всіх питанням: “Чому в мавзолею тільки з однієї сторони колона?“

Сатанинський вівтар Вила

ВВЕДЕННЯ

Одним з головних підсумків Російського Маршу стало усвідомлення патріотами ситуації, у якій ми зараз живемо: Росія - окупована; окупаційна «конституція» - филькина грамота, що розчерком пера може отформатировать кожна із сидячих нагорі маріонеток; армії в росіян немає; єдиної національної організації, здатної повернути росіянином влада - немає; особливих надій на швидку перемогу теж немає. Виникає питання: що робити?

Відповідати на нього патріоти намагаються по-різному, часто озвучуючи чужі, підказані слова. Одні влаштовують «молитовне стояння», інші збирають суспільство ревних гонителів педерастії, треті бігають по місту зі шматком арматур, четверті закидають когось майонезом, п'яті ганяють ліберальних бабусь, що вижили з розуму. Підсумок такої діяльності очевидний. Коли ми намагаємося неї критикувати - нас лають, мол давайте робити хоч щось. Що?

Як мудро говорили древні китайці - шлях у чи тисячу починається з одного кроку.

Росіян відокремлює від НАШОГО ДНЯ не чи тисяча, а набагато менша відстань, однак необхідність першого кроку це не скасовує. Нашим першим кроком повинен стати винос тіла із зиккурата на Червоній площі. Нижче ми докладно пояснимо магічну сторону цієї дії, що вибиває з-під існуючі в Росії режиму окультний фундамент, однак у першу чергу важливо усвідомити практичну суть цього кроку.

Починається вона з того, що, ознайомившись із пропонованим матеріалом, націоналісти повинні почати підготовку до виносу тіла, якому треба прагнути здійснити у квітні, у день, коли з'явився Бланк (Ульянов), або можливо це потрібно зробити в річницю дня завантаження тіла в зиккурат (от і приводи для Російських Маршів). У ході підготовки й реалізації завдання ми, з одного боку, об'єднаємо націоналістів навколо чітко обкресленого вектора дій, що стане основою для майбутньої єдиної російської національно-визвольної організації, з іншого боку - ми виявимо всіх ворогів російського народу, які обов'язково виявлять себе: або, почавши протестувати проти виносу тіла, або відмовившись підтримати цей намір. Все стане просто й зрозуміло й прекрасна логічна формула «Хто не з нами - той проти нас!» у черговий раз продемонструє свою викривальну ефективність. Ну а якщо ця влада стане проти виносу тіла, під будь-яким приводом, так тим і краще для боротьби - ясно й нещадно розкриє сатанинська її підстава. Адже боротьба йде поки лише за розуми й душі, за прозріння нашого народу і якщо ми її виграємо, виходить, ми вже перемогли.

ЗИККУРАТ

Зиккурат ( зикку-рат, зиггурат): в архітектурі Древньої Месопотамії культова ярусна вежа. Зиккураты мали 3-7 ярусів у формі усічених пірамід або паралелепіпедів із цегли-сирцю, що з'єднувалися сходами й пологими підйомами - пандусами (Словник архітектурних термінів).

Кривава Площа. На ній Зиггурат.
Свершилось. Я близько. Ну що ж, я радий.
Спускаюся в смердючу, страшну пащу.
На слизьких щаблях легко й упасти.
Тут сморідне серце стародавнього зла,
 Тіла що й душі зжирає вщент.
Гніздо своє звив тут столітнє звір.
Для бісів на Русь отут розкритаі двері.
Микола Федоров

Архітектурний ансамбль Червоної площі складався століттями. Поміняли один одного царі. Поміняли один одного стіни цитаделі - спочатку дерев'яні, потім білокамінні, нарешті, цегельні, якими ми їх бачимо зараз. Зводилися й зносилися кріпосні вежі. Будувалися й розбиралися будинку. Росли й вирубувалися дерева. Рилися й засипалися оборонні рови. Підводила й приділялася вода. Прокладалася й руйнувалася широка мережа підземних комунікацій, так чи інакше, що зачіпала спорудження, на поверхні. Мінялося й покриття цієї поверхні, аж до залізниці (до 1930-го ходив трамвай). У підсумку вийшло те, що ми бачимо зараз: червона стіна, вежі із зірками, величезні сосни, храм Василя Блаженного, торговельні ряди, Історичний музей і... ритуальна вежа зиккурата в самому центрі площі.

Навіть далекий від архітектури людин мимоволі задається питанням: чому біля російської середньовічної міцності в 20-м столітті було вирішено побудувати спорудження - абсолютну копію вершину Піраміди Місяця в Теотиуакане (Teotihuacan)? Афінський Парфенон продублирован у світі як мінімум двічі - одна з копій коштує в місті Сочі, де неї побудували за наказом товариша Джугашвили. Ейфелева вежа розмножена настільки, що її клони в тім або іншому виді присутні в кожній країні. Навіть «єгипетські» піраміди в деяких парках є. Але будувати храм Уицилопочтли (Huitzilopochtli), верховному й найбільш кривавому божеству ацтеків, будувати в самому серці Росії - це просто дивна ідея! Однак з архітектурними смаками вождів більшовицької революції можна було б упокоритися - ну побудували, ну й добре. Але адже в зиккурате на Червоній площі вражає не зовнішній вигляд. Ні для кого не є секретом, що в підвалі зиккурата лежить забальзамований за якимись правилами труп.

Мумія в 20-м столітті, причому мумія, зроблена руками безбожників - це нонсенс. Навіть коли будівельники парків і атракціонів зводять де-небудь «єгипетські піраміди» - піраміди вони тільки зовні: нікому ніколи не спадало на думку запечатати в них свежеизготовленного «фараона». Як це спало на думку більшовикам? Незрозуміло. Незрозуміло, і чому мумія дотепер не винесена, адже самих більшовиків уже як би винесли? Незрозуміло, чому мовчить РПЦ, адже тіло, так сказати, неупокоенное? Більше того: у стіну біля зиккурата умуровано ще чимало інших тіл, що є для християн верхи блюзнірства, капищем Сатани, по великому рахунку, адже це древній обряд чорної магії - вмуровувати в кріпосні стіни людей (щоб міцність стояла століття)? Та й зірки адже над вежами п'ятикутні! Чистий сатанізм, причому сатанізм на державному рівні - як в ацтеків.

У цій ситуації кожна людина, що вважає себе священнослужителем в «многоконфессиональной» Россиянии, повинен щоранку починати з молитви до своїх богів, що призиває терміново забрати із Червоної площі зиккурат, адже це храм Сатани, ні більше й не менше! Россияния, нам говорять - «многоконфессиональная країна»: отут є й “православні” (мається на увазі лжецерковь РПЦ МП - прим.ред.), і єговісти, і мусульмани, і навіть добродії, що називають себе рабинами. Всі вони мовчать: і Ридигер, і мулли різні, і Берл-Лазары. Їхній храм Сатані на Червоній площі влаштовує. При цьому вся ця компанія говорить, що служить єдиному богові. Складається завзяте враження, що ми знаємо, як цього «бога» кличуть - головний храм для нього стоїть на головному місці країни. Які й кому потрібні ще докази?

Час від часу громадськість намагається влади нагадати, що, мол, будівництво комунізму вже 15 років як скасували, тому не заважало б головного будівельника винести із зиккурата й закопати, а те й спалити, розвіявши попіл де-небудь над теплим морем. Влада пояснює: будуть протестувати пенсіонери. Дивне пояснення: коли із зиккурата винесли товариша Джугашвили - підлога країни стояти на вухах, але нічого - влада це не сильно напружило. Та й сталинисты сьогодні вже не ті, що раніше: пенсіонери мовчать, навіть коли вмирають із голоду, коли в черговий раз підвищують ціни на квартиру, на світло, на газ, на транспорт - а отут раптом усі вийдуть і будуть протестувати?

Джугашвили винесли як: сьогодні визнали, що він був злочинець - завтра вже закопали. Але із Бланком (Ульяновим) влада чомусь не квапиться - тягнуть із виносом тіла от уже 15 років. Не забрали зірки із Кремля, хоча «Музей Революції» перейменували в «Історичний Музей». Не забрали зірки з погон, хоча забрали з армії політруків. Більше того: зірки повернули на прапори. Гімн повернули. Слова інші - а музика та ж, немов будить у слухачів якийсь важливий для влади програмний ритм. І мумія продовжує лежати. Невже у всім цьому задіяний якоїсь окультної, незрозумілий громадськості зміст? Влада знову пояснює: якщо торкнути мумію - комуністи будуть улаштовувати акції. Але 4-го листопада ми бачили «акцію» комуністів - три бабульки прийшло. І чотири бабульки вийшли із транспарантами через пару днів - 7-го листопада. Невже влада їх так боїться? Або, може, справа в чомусь іншому?

Сьогодні людині, що знає, що таке магія, прекрасно видна окультний, містичний зміст спорудження на Червоній площі. Часом складно пояснити навколишній весь драматизм експерименту, що проробляється над ними - хтось не повірить, хтось буде крутити пальцем у скроні. Однак сучасна наука не стоїть на місці й те, що ще вчора здавалося магією, наприклад, польоти людини по повітрю або телебачення - сьогодні стало так званою об'єктивною реальністю. Реальністю сталі й багато моментів, пов'язані із зиккуратом на Червоній площі.

ЧОМУ ПЛОЩА ЧЕРВОНА

Сучасною фізикою небагато вивчене електрика, світло, корпускулярне випромінювання, говорять про існування інших хвиль і явищ. І їх регулярно відкривають, наприклад, японським ученим Масару Эмото не дуже давно було проведено велике дослідження мікроструктури кристалів води, який здавна приписували наявність якихось властивостей інформаційного носія (і підсилювача різних нерегистрируемых приладами випромінювань). Тобто якась частина знань, що вважалися окультними, уже стала чисто фізичним фактом.

Хто, крім фахівців, знає про «митогенном випромінювання» Гурвича (Gurwitsch, відкритому в ще 1923-м року (частково його фізична природа була встановлена в 1954 р. італійцям Л.Колі й У.Фаччини)? Ці й інші стійкі невидимі хвилі випромінюють мертві або вмираючі клітки. Такі хвилі вбивають - доведено в ряді експериментів. Очевидно, читач припускає, що ми зараз будемо обговорювати «випромінювання», що виходять від мумії й шкодять москвичів? Читач глибоко помиляється: говорити ми зараз будемо про історію Червоної площі. Вона всі й пояснить.

Червона площа не завжди була Червоною. У середні століття там було багато дерев'яних будівель, у яких постійно були пожежі. Природно - за кілька сторіч на цьому місці живцем згорів не одна людина. Наприкінці XV століття Іван III поклав цим катастрофам кінець: дерев'яні будівлі знесли, утворивши площу - Торг. Але в 1571 р. Торг однаково весь вигорів, і знову живцем згоріли люди - як потім вони будуть горіти в готелі «Росія». А площа з тих пор стала називатися “Пожежа”. Вона на століття стала місцем проведення страт - виривань ніздрів, стьобань батогами, четвертувань і варення заживо. Трупи скидали в кріпосний рів - туди, де зараз умуровані тіла деяких військових діячів. У часи Івана Грозного в рові навіть тримали звірів, яких цими трупами годували. В 1812-м року, під час захоплення Москви Наполеоном, це все знову згоріло. Ще тоді вмерло біля ста тисяч москвичів, і трупи теж стаскивали в кріпосні рови - узимку їх ніхто не ховав.

З погляду окультної, після такої передісторії Червона площа ВЖЕ місце страшне, і деякі сенситивні люди, що вперше підходять до Кремля, добре почувають гнітючу атмосферу, розповсюджувану його стінами. З погляду фізичної - земля під Червоною площею просочена смертю, адже відкрите Гурвичем некробиотическое випромінювання надзвичайно стійке. Таким чином, саме місце для зиккурата й поховання радянських полководців уже наводить на певні міркування

ДЖЕРЕЛА АРХІТЕКТУРИ НЕКРОМАНТОВ

Зиккурат - це ритуальне архітектурне спорудження, сужающееся догори на зразок багатоступінчастої піраміди - такий же, що стоїть на Червоній площі. Однак зиккурат - це не піраміда, оскільки в нього на вершині завжди коштує невеликий храм. Найвідоміший із зиккуратов - це знаменита Вавилонська вежа. Судячи із залишків фундаменту й записам на збережених глиняних табличках, Вавилонська вежа складалася із семи ярусів, що опираються на квадратну підставу зі стороною біля ста метрів.

Вершина вежі була оформлена у вигляді невеликого храму з ритульным ШЛЮБНИМ ЛОЖЕМ як вівтар - місцем, де цар вавилонян зав'язував стосунки з незайманими, що приводяться до нього - чоловіками бога вавилонян: уважалося, що в момент акту божество входило у виконуючу магічну церемонію пануючи або жерця й запліднювало жінку.

Висота Вавилонської вежі не перевищувала ширини підстави, що також ми бачимо й у зиккурате на Червоній площі, тобто він цілком типовий. Цілком типово і його наповнення: щось, що нагадує храм на верху, і щось муміфіковане, лежаче на самому нижньому рівні. Те щось, що використовували халдеї у Вавилоні, одержало згодом позначення - терафим, тобто протилежне серафимові.

Добре пояснити суть поняття “терафим” коротенько складно, не говорячи вже про описи різновидів терафимов і приблизних принципів їхньої роботи. Якщо ж говорити грубо, то терафим - це якийсь «заклятий предмет», «збирач» магічної, парапсихической енергії, що, як затверджують маги, огортає терафим шарами, формовані особливими обрядами й церемоніями. Ці маніпуляції називаються «утвір терафима», оскільки - «виготовити» терафим неможливо.

Глиняні таблички Месопотамії не дуже добре піддаються розшифровці, що дає привід по-різному трактувати записані там знаки, часом з досить разючими висновками (наприклад, викладеними в книгах Захарію Ситчина). Крім того, послідовність «утвору терафима», що лежав у фундаменті Вавилонської вежі, не піддав би розголосу жоден жрець - навіть під катуванням. Єдине, про що говорять тексти й із чим згодні всі перекладачі - терафимом Вила (головного бога вавилонян, для спілкування з яким і була побудована вежа) була спеціально оброблена голова рудого чоловіка, запечатана в кришталевий купол. Час від часу до неї додавалися й інші голови.

За аналогією з виготовленням терафимов в інших культах (Вуду й деяких религий Близького Сходу) усередині забальзамованої голови (у роті або замість вилученого мозку) швидше за все була поміщена золота пластинка, очевидно ромбічної форми, з магічними ритуальними знаками. У ній була укладена все міць терафима, що дозволяє його хазяїнові взаємодіяти з будь-яким металом, на якому тим або іншому способу були накреслені певні знаки або зображення всього терафима: через метал у людини, що перебуває з ним у контакті, як би перетікала воля хазяїна терафима: під страхом смерті змушуючи своїх підданих носити на шиї «ромбики», цар Вавилона в тім або іншому ступені міг контролювати їхніх власників.

Замаринована голова Вила дотепер предмет поклоніння росіян

Ми не можемо затверджувати, що голова лежачі в зиккурате на Червоній площі людини є терафимом, однак обертають на себе увага наступні факти:

• у голові мумії є щонайменше порожнина - мозок навіщо-те дотепер зберігається в Інституті мозку;
• голова вкритий поверхнею з особливого скла;
• голова лежить у самому нижньому ярусі зиккурата, хоча логічніше було б виставити її кудись наверх. Підвал у всіх культових установах завжди використовується для контакту із суть мирів Пекла;
• зображення голови (погруддя) були растиражированы по всьому СРСР, включаючи піонерські значки, де голова була поміщена в багатті, тобто відбита під час класичної магічна процедури спілкування з демонами Пекла;
• замість погонів у СРСР навіщо-те ввели «ромбики», які потім перемінили на «зірочки» - такі ж, які горять на вежах Кремля і які використовувалися вавилонянами в культових церемоніях спілкування з Вилом. Схожі на ромбики й зірочки «прикраси», що імітують золоту пластинку усередині голови під вежею, носили й у Вавилоні - їх у безлічі знаходять при розкопках;

Крім того, у магічних практиках Вуду й деяких религий Близького Сходу процес «утвору терафима» супроводжується ритуальним убивством - життєва сила жертви повинна була перетекти в терафим. У деяких обрядах частини тіла жертви так само використовуються, наприклад, під скляний саркофаг з терафимом замуровується голова жертви. Ми не можемо затверджувати, що під головою мумії в зиккурате на Червоній площі так само щось замуроване, однак існують свідчення, що затверджують, що такий факт має місце: у зиккурате лежать голови ритуально вбитого пануючи й цариці, а так само голови ще двох невідомих людей, убитих улітку 1991-го року - часу «передачі» влади від комуністів до «демократів» (у такий спосіб терафим як би «обновили», підсилили).

Ми маємо у своєму розпорядженні деякі цікаві факти.

Факт перший - це безсумнівність того, що вбивство Миколи Другого було ритуальним і, як наслідок, його останки могли бути надалі використані для ритуальних цілей. Про це написано цілі історичні дослідження, що розставляють всі крапки над «i».

Факт другий відбитий у цих дослідженнях: свідчення екатеринбуржцев, що бачили напередодні вбивства пануючи людини «із зовнішністю рабина, із чорної, як смоль бородою»: його привезли до місця страти в поїзді з ОДНОГО ВАГОНА, що і займав цей важливий серед більшовиків людин. Відразу після страти такий помітний поїзд виїхав з якимись ящиками. Хто приїжджав, навіщо - ми не знаємо.

Зате ми знаємо третій факт: рецепт для бальзамування хтось професор Збарский «винайшов» за три дні, хоча ті ж північні корейці, маючи куди більше просунуті технології, працювали над консервацією Кім Ир Сена більше року. Тобто рецепт Збарскому знову хтось, видимо, підказав. А чтобы рецепт не уплыл из круга своих профессор Воробьев, помогавший Збарскому, и тоже волей не волей узнавший о секрете – довольно скоро «случайно» умер на операции.

Нарешті факт четвертий - консультації, що згадуються в історичних документах, архітектора Щусева (офіційного «будівельника» зиккурата) якимось Ф.Поульсеном - фахівцем з архітектури Месопотамії. Цікаво: навіщо архітектор консультувався в археолога, адже Щусев як би будував, а не проводив розкопки?

Таким чином, у нас є всі підстави припускати, що якщо в більшовиків було стільки «консультантів»: по будівництву, по ритуальних убивствах, по бальзамуванню - те очевидно, вони проконсультували революціонерів правильно, зробивши все по одній магічній схемі - не стали б вони будувати халдейський зиккурат, бальзамувати тіло по єгипетському рецепті, супроводжуючи все церемоніями ацтеків? Хоча й з ацтеками не всі так просто.

Ми зрівняли зиккурат на Червоній площі з Вавилонською вежею не тому, що він найбільше на неї схожий, хоча й сильно нагадує: просто абревіатура ім'я-псевдоніма, укладеного в зиккурате вождя світового пролетаріату збігається з ім'ям бога вавилонян - його кликали Вил. Не знаємо - знову, напевно, «збіг». Якщо ж говорити про ТОЧНУ копію зиккурата, про зразок, «исходнике» - то це, безсумнівно, будова на вершині Піраміди Місяця в Теотиукане, де ацтеки приносили людські жертви своєму богові Уицилопочтли. Або будова, дуже на нього схоже.

Уитцилопочтли - головний бог пантеону ацтеків. Один раз він пообіцяв ацтекам, що приведе їх в “благословенне” місце, де вони стануть його вибраним народом. Це й відбулося при вожді Теноче: ацтеки прийшли в Теотиукан, вирізали живших там тольтеков, і на вершині однієї зі зведених тольтеками пірамід побудували капище Уицилопочтли, де й дякували своєму племінному богові людськими жертвоприносинами.

Таким чином, з ацтеками все понятно: спочатку їм якийсь демон допоміг - потім вони стали підгодовувати цього демона. Однак з більшовиками незрозуміло нічого: хіба в революції 1917-го року замішаний Уитцилопочтли, адже храм у Кремля побудований виразно йому!? Більше того: що строили зиккурат Щусева консультував фахівець із культур Месопотамії, правильно? Але в підсумку вийшов храм кривавого божества ацтеків. Як так вийшло? Щусев погано слухав? Або Поульсен погано розповідав? А може, Поульсену й правда було про що розповісти?

Відповідь на це питання стало можливим одержати тільки в середині 20-го століття, коли були знайдені зображення так званого «Пергамского вівтаря» або, як його ще називають - «престолу Сатани». Згадування про нього зустрічаються вже в Євангелії, де Христос, звертаючись до людини з Пергама сказав наступне: « ...ти живеш там, де престол сатани». Довгий час це спорудження було відомо в основному по легендах - зображення не було.

Один раз це зображення знайшли * (див.посилання внизу). При його вивченні виявилося, що або храм для Уицилопочтли - його точна копія, або конструкції мають якийсь більше древній зразок, з якого вони й скопійовані. Найбільш переконлива версія затверджує, що «исходник» спочиває зараз на дні Атлантики - посередині загиблі в безодні материка - Атлантиди. Якась частина жерців древнього сатанинського культу перебралася в Мезоамерику, а друга частина знайшла притулок десь у Месопотамії. Не знаємо, чи не так це насправді, і до якій з галузей належать будівельники зиккурата в Москві важко сказати, але факт у наявності - у центрі столиці коштує спорудження, точна копія двох древніх храмів, де виконували криваві обряди й усередині цього спорудження в скляній труні перебуває спеціально забальзамований труп. І це в 20-м столітті.

Консультант, «помогавший» Щусеву будувати зиккурат, добре знав, як повинне виглядати потрібне замовникові спорудження й без усяких розкопок глиняних табличок. Дивні знання, дивні замовники, дивне місце для будинку, дивні події в країні після завершення будівництва - голод, і не один, війна, і не одна, ГУЛАГ - ціла мережа місць, де мільйони людей катували, немов выкачивая з них життєву енергію. І акумулятором цієї енергії, зважаючи на все, саме й став зиккурат.

ПРИНЦИПИ РОБОТИ КОМПЛЕКСУ ЗИККУРАТА

Намагатися говорити про «принципи роботи» ритуального комплексу на Червоній площі буде не зовсім правильно, оскільки магія - це акт окультного впливу, а в окультного немає принципів. Скажемо, фізика міркує про якихось «протони» і «електронах», але адже на початку однаково лежить утвір електронів, утвір протонів. Як вони виникли? У результаті «магії» Великого Вибуху? Словами явище можна назвати як завгодно, але від цього надприродне не стає тим, що можна пощупати й подивитися. Навіть «щупание» і «смотрение» - це однаково факт взаємодії свідомості з одиничними проявами так званого «електрики», суть якого абсолютно незрозуміла. Однак спробуємо укластися в термінологію, прийнятну науковим атеїзмом.

План престолу сатани, вид зверху: "зрізаний" 4-й кут.

Що таке параболічна антена всі знають. Знають і загальний принцип її роботи: параболічна антена - це дзеркало, що щось збирає, правильно? А кут будинку - це що? Кут - це кут, тобто перетинання двох рівних стін. У підставі зиккурата на Червоній площі є три таких кути. А на місці четвертого - з тої сторони, звідки з'являються минаючі перед трибунами демонстрації - кута немає. Там, звичайно, не кам'яна паболическая «тарілка», але кута там немає виразно - там ніша (її добре видно на кадрах архівної хроніки, де люди в одязі із зірками палять у зиккурата прапори Третього Рейха). Запитується: навіщо ця ніша? Звідки таке дивне архітектурне рішення? Невже зиккурат витягає з юрби, що йде по площі, якусь енергію? Не знаємо, хоча нагадаємо, що сильно, що пустує дитини, прийнято ставити в кут, а на розі стола сидіти вкрай дискомфортно, оскільки западини й внутрішні кути витягають із людини енергію, а гостро видатні кути й ребра навпаки - випромінюють. Про яку енергію мова йде ми не можемо сказати, можливо, що якісь її якості саме й представлені так званим «електромагнітним випромінюванням», активно використовуваним улаштовувачами зиккурата. Судите самі.

"Зрізаний" 4-й кут престолу сатани - Вила

На початку 20-х років минулого століття Пауль Кремер видав ряд публікацій, у яких оперуючи такий чисто абстрактної на той момент річчю як «гени» (про ДНК тоді ще не знали) вивів целую теорію про способи впливу на гени тої або іншої популяції гіпотетичним випромінюванням, що викидає з мертвих або вмираючих тканин. По великому рахунку це була теорія про те, як зіпсувати генофонд цілого народу, змушуючи людей якийсь час стояти перед спеціальним образом обробленим трупом або ретранслюючи «випромінювання» цього трупа на всю країну. На перший погляд чиста теорія: якісь «гени», якісь «промені», хоча магам така процедура була прекрасно відома ще в часи фараонів і управлялася законами асимптотической магії. За цими законами зовнішній вигляд і самопочуття фараона якимось надприродним шляхом ретранслювалися на нього підданих: болів фараон - болів і народ, робили фараоном якогось виродка й мутанта - мутації й каліцтва починали з'являтися в дітей по всьому Єгиптові.

Потім про цю магію люди забули, точніше - людям активно допомогли забути, що це - магія. Але проходить час, і люди розуміють, як працює система ДНК - розуміють із погляду молекулярної біологи. А потім проходить ще кілька десятиліть і з'являється така наука як хвильова генетика, відкриваються такі явища як Днк-солитоны - тобто сверхслабые, але надзвичайно стійкі акустичні й електромагнітні поля, генерируемые генетичним апаратом клітки. За допомогою цих полів клітки обмінюються інформацією як один з одним, так і з навколишнім світом, включаючи, виключаючи або навіть перебудовуючи ті або інші області хромосом. Це науковий факт, ніякої фантастики. Залишилося тільки зіставити факт існування Днк-солитонов і факт відвідування зиккурата з мумією СІМДЕСЯТЬМА МІЛЬЙОНАМИ чоловік. Висновки робіть самі.

Наступний можливий «механізм роботи» зиккурата - стійке митогенное поле на Червоній площі, створюване еманаціями, що убралися в місцевий ґрунт кров'ю й, болю вбитих там людей. Як би збіг, що зиккурат саме в цьому місці? А те, що під зиккуратом іде величезний каналізаційний колектор - тобто клоака, до верху набита випорожненнями - теж «збіг»? Випорожнення - це матеріал з однієї сторони давно й традиційно використовується в магії для наведення різний видів псування, з іншого боку - подумайте, скільки живе й умирає в каналізації мікробів? Умираючи, вони випромінюють. Наскільки сильно показали експерименти Гурвича: невеликі колонії мікробів легко вбивали мишей і навіть пацюків. Чи знали будівельники зиккурата, що на місці майбутньої будівлі йде каналізація? Припустимо, що архітектурного плану площі в більшовиків не було, копали в сліпу, у результаті чого один раз каналізацію прорвало й мумію залило. Але адже потім колектор не перебудовували, відвівши наприклад, убік від зиккурата. Його просто поглибили й розширили (цю інформацію підтвердять московські диггеры) - щоб вождеві світового пролетаріату було чим харчуватися.

Схоже, магією будівельники зиккурата, видимо, володіли в досконалості, якщо крізь тисячоріччя зуміли зрадити з покоління в покоління якусь традицію й один раз відтворили «престол Сатани» на Червоній площі – ніколи не видев відомих науці малюнків з його зображенням. Володіли, володіють і, мабуть, будуть володіти, ставлячи на росіян, а можливо й на всьому людстві сатанинські експерименти. А можливо й не будуть – якщо росіяни знайдуть у собі сили покласти цьому кінець. Це не складно зробити, оскільки: зиккурат хоча й зареєстрований у ЮНЕСКО як «історичний пам'ятник» (пам'ятники не можна опоганювати) – лежачий там непохований труп повністю випадає із правового поля, опоганює релігійні почуття віруючих всіх конфесій і навіть атеїстів. Його можна просто взяти й витягтися вночі за ноги, не порушивши при цьому жодного россиянского «закону», тому що немає ніякого закону або правової підстави, по якому ця мумія перебуває в зиккурате.

* із книги “Джерела зла (Таємниця комунізму)”:

“Ангелові Пергамской церкви напиши: ...ти живеш там, де престол сатани:”. У будь-якому путівнику по Берліну згадується, що з 1914 року в одному з Берлінських музеїв перебував Пергамский вівтар. Його виявили німецькі археологи, і був він переміщений у центр нацистської Німеччини. Але на цьому історія престолу сатани не кінчається. Шведська газета “Свенска Дагблалит” 27 січня 1948 року повідомила наступне: “Радянська армія взяла Берлін, і вівтар сатани був переміщений у Москву”. Дивно, що довгий час Пергамский вівтар не був виставлений у жодному з радянських музеїв. Навіщо потрібно було переміщати його в Москву?

Архітектор Щусев, що побудував в 1924 році мавзолей Леніна, взяв за основу проекту цього надгробного пам'ятника Пергамский вівтар. Зовні мавзолей зведений за принципом улаштування древніх вавилонських капищ, з яких найвідоміший - вавилонська вежа, що згадується в Біблії. У книзі пророка Данила, написаної в VII столітті до Різдва Христова, говориться: “Був у вавилонян ідол по ім'ю Вив”. Не чи правда, багатозначний збіг з ініціалами лежачі на престолі сатани Леніна?

І понині мумія Вила втримується там, усередині пентаграммы. Церковна археологія свідчить: “Древні євреї, відкинувши Мойсея й віру в щирого Бога, відлили із золота не тільки тельця, але й зірку Ремфана” - п'ятикутну зірку, що служить незмінним атрибутом сатанинського культу. Сатанисты називають її печаткою Люцифера.

Один з перших проектів мавзолею Вила

Тисячі радянських громадян щодня простоювали в черзі, щоб відвідати це капище сатани, де лежить мумія Леніна. Керівники держав віддавали шану Леніну, що спочиває в стінах монумента, спорудженого сатані. Не проходить дня, щоб це місце не було прикрашено квітами, тоді як християнські храми на тій же Червоній площі в Москві на довгі десятиліття були перетворені в безжиттєві музеї.

Поки Кремль осіняють зірки Люцифера, поки на Червоній площі, усередині точної копії Пергамского вівтаря сатани, перебуває мумія найбільш послідовного марксиста, ми знаємо, що вплив темних сил комунізму зберігається.”