Головна » 2010 » Грудень » 20 » Звернення щодо наміру будівництва на острові Хортиця Історико-духовного комплексу "Хорс"
Звернення щодо наміру будівництва на острові Хортиця Історико-духовного комплексу "Хорс"
17.07.53
Руське Православне Коло
Звернення щодо наміру будівництва на острові Хортиця
Історико-духовного комплексу "Хорс"
Духовний центр "Руське Православне Коло" у співпраці з Національним заповідником
"Хортиця" ініціює відтворення на о. Хортиця духовного комплексу часів
Київської Русі "Хорс".
Згідно з домовленістю ініціатор ДЦ
"Руське Православне Коло" готує на розгляд НЗ "Хортиця" проектну
документацію, наукове обґрунтування, шукає фінансової і матеріальної допомоги для здійснення проекту.
Призначення Комплексу
Історико-духовне, використовуватиметься для туристичного відвідування і духовного
паломництва сповідників слов'янської віри, відтворення стародавніх слов'янських обрядодійств.
Будова Комплексу
Припускаємо,
що Комплекс матиме форму човна, в західній частині розміщено храм з
дерева, в центрі - відкрита площадка з Дубом, навколо якого розташовані
образи слов'янських Богів, на сході човна площадка для спостереження за
сходом Сонця. Комплекс виокремлюється невеликим частоколом-бортом та
ровом.
ДЦ
"Руське Православне Коло" звертається до науковців, проектантів,
меценатів, громадськості з проханням надати допомогу в реалізації
означеного проекту.
Текст подається за виданням:
Константин Багрянородный. Об управлении империей / Пер. Г.Г. Литаврина.
– М.: Наука, 1991. – 496 с.
Текст
Глава 9. Про росів, що відправляються з моноксилами із Рсії в Константинополь
[…] Після того як пройдене це місце, вони досягають острова, який
зветься островом Св. Григорія. На цьому острові вони здійснюють свої
жертвопринесення, оскільки там стоїть величезний дуб: приносять в жертву
живих півнів, укріплюють вони й стріли навколо [дуба], а інші – шматочки
хліба, м'ясо і все, що має кожний, як велить їх звичай. Кидають вони й
жереб на півнів: або зарізати їх, або з'їсти, або відпустити їх живими.
Література:
Слов’янські вірування. Писемні джерела до вивчення курсу «Релігієзнавство» для студентів гуманітарного факультету
денної форми навчання / Укладач В.О. Артюх. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 126 с.
Символіка святилища ІДК "Хорс"
Увесь Комплекс символізує корабель. Хорс є Богом Місяця, який, наче
човен, переносить людей у Вічності і Безмежності. Корабель спрямований
до сходу, де народжується Сонце.
Щогла.
В центрі стоїть Дуб, він символізує вісь Всесвіту і одночасно щоглу
корабля, його листя – це вітрила. Дерево поєднує між собою всі три
світи. Крона Дуба – Праву (світ Божественний і його Закони), стовбур –
Яву (світ Життя), коріння – Наву (світ Потойбічний). Подібно до Дерева
розташовуються рамена восьмикінцевого православного хреста, що має форму
щогли. Дуб є символом Стрибога, який править вітрами. Від Дуба відходять
стежки за напрямами світу у вигляді рози вітрів.
Писанка. Центральна площа має форму Яйця, в центрі Дуб, від
якого відходять стежки у напряму сторін світу.
Навколо Дуба вилаштовуються кам'яні помости на легкому розчині за формою
восьмикутної Зірки-Алатиря (Вівтар). Вівтар розфарбовується у червоний
колір. Сюди кладуть требу (порівняй Стриба) Богам, яка через Дуб, а далі
повітрям, підіймається до Божественного світу.
Вівтар символізує острів, на якому росте Дуб, і одночасно позначає
зіницю Ока Божого. Восьмикінцева зірка роздвоєна за сторонами світу. В
цих роздвоєннях (місцях народження) стоять образи чотирьох проявів
Сонця-Дажбога: Коляда (з півночі), Ярило (зі сходу), Купало (з півдня) і
Мир (із заходу). Аналогічну символіку ми бачимо на вишиванках.
Алатир на вишивках.
На місці білого хреста має рости Дуб.
Чотири крайніх квадратика місця розташування образів Коляди, Ярила, Купала і Мира.
Корма.
В
західній частині корабля розташована корма у вигляді храму. Це місце,
де спить Сонце. В своїй основі храм має п'ятикутну форму – символ голови
Велеса (сузір'я голови Тельця також складається з 5 зірок, див. також
аналоги в нижній частині Триглава і святилищі-обсерваторії на Хортиці).
Один кінець виступає на захід і утворює вівтарну частину, а інші чотири
кінці творять загальне приміщення прямокутної форми. В центрі цього
приміщення знаходиться камін у вигляді колодязя, у ньому горить вогонь –
символ зародку Сонця. Над усім приміщенням нависає великий купол, його
підпирають по колу 12 стовпів, що позначають місяці року і мають
відповідні до них зображення і орієнтацією. Між стовпами розташовані
лави для сидіння. Купол символізує небозвід. Дим, що піднімається
догори, заходить до куполу. Він у верхівці має маленьку баню без вікон,
через яку дим вивітрюється. Зовні купол нагадує могилу (землянку), а
баня над ним – димар чи стела сонячного Бога. Вхід до храму зі сходу, напроти входу і вівтаря лавок немає.
Борт.
Від храму, що символізує голову Велеса, відходять роги
(або віки Ока) – борти корабля. Роги утворюють дві половини Місяця.
Роги в східній частині корабля закінчуються двома великими образами:
праворуч – Дажбог (Бог Сонця), ліворуч – Макоша (Богиня Води). Між ними
стоїть образ Перуна (Бога боротьби), він воротар до носової частини.
Між Дубом і середньою частиною правого борта (на південь)
розташовується чаша з Вогнем, аналогічно від лівого борта – чаша з
Водою. Напроти них – вхід до святилища через місточки. Перед входом на
півночі стоїть образ Чорнобога, а на півдні – Білобога.
Ніс.
Ніс
човна утворює припідняту площадку для спостереженням за сходом Сонця.
На носі зображення голови Коня, вуха якого слугують візиром. (За
аналогією зі знайденими зображеннями лодій з кониками, такий же образ
Коня можна поставити і на заході). Перед ним горить чаша з Вогнем.
Загальна кількість вогняних точок на кораблі 3 – на сході (ніс), півдні (правий борт) і заході (у храмі)