PravdaUA


Вівторок, 13 Кві 2021, 18.07.42
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід


Меню сайту

Категорії розділу
Обережно християнство [51]
Богознавство [41]
Минувщина [17]
Різне [30]
Політика [17]
Відео [2450]
Глобалізація, сіонізм та жидівство [13]
Важливо [92]
Патріотизм [56]

Наше опитування
Оцените мой сайт
Всего ответов: 282

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу
Логін:
Пароль:

Головна » 2009 » Вересень » 8 » Третя частина. ЗАЯВА ПРО ВИЗНАННЯ СТАРОГО ЗАВІТУ БІБЛІЇ ЕКСТРЕМІСТСЬКОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ
Третя частина. ЗАЯВА ПРО ВИЗНАННЯ СТАРОГО ЗАВІТУ БІБЛІЇ ЕКСТРЕМІСТСЬКОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ
12.05.32

7. Деякі важливі факти хронології єврейських вигнань, спровокованих злочинами іудейської мафії

Ідеологічні установки Старого Завіту формують світогляд і систему цінностей іудеїв. Як ми бачимо ці установкипрограммируют злочинну свідомість іудеїв і штовхають їх на всілякі злочини.

Неєврейські народи не просто пасивно спостерігали за злочинами іудеїв, а боролися з іудейською мафією як могли.

За всілякі злочини (убивства, пограбування, підпали, отруєння, обмани, махінації, ритуальні вбивства дітей і т.д.) євреїв виганяли з різних країн миру. А саме:

в 772 р. до н.е. Ізраїльське царство було скорено ассірійським царем Саргоном II, що більшу частину євреїв вигнав у віддалені провінції Ассирії.

в 586 р. до н.е. Іудеєві скорив вавилонський цар Навуходоносор II. Саме тоді храм Соломона був уперше зруйнований, єврейське чоловіче населення було майже повністю перебите, а жінки й діти - поведені в Месопотамію.

в 538 р. до н.е. перський цар Кир опанував Вавилоном, але, на жаль, інший перський цар Артаксеркс, взяв собі в дружин єврейську дівицю Эсфирь, навчену всім тонкостям сексуального мистецтва. Эсфирь для Артаксеркса виявилася дорожче власного народу, і коли перси, змучені єврейським поводженням, підготували на чолі з візиром Аманом широкомасштабну антиєврейську акцію,Эсфирь організувала винищування всього кольору перського народу – 75 000 чоловік. Це злочин геноциду іудеї святкують як «великий» свято Пурим. Пурим святкується 23 лютого по старому стилі й 8 березня по новому стилі (у Радянському Союзі це свято обивателеві підносив як день Радянської армії й Міжнародний жіночий день).

в 19 р. - євреї вигнані з Рима римським імператором Тиберием (42 р. до н.е. - 37 р. н.э);

на початку III століття - з римських провінцій кесарем Костянтином I (285 - 337);

на початку VII століття з Аравії Магометом (570 - 632);

в 629 р. - із Франкского королівства Дагобертом;

в 875 р. - із Сенса;

в 1080 р. - перше вигнання із Франції;

в 1099 р. - з Єрусалима хрестоносцями;

в 1113 р. відбувся єврейський погром у Києві по чисто народному пориві, до межі обурених поводженням євреїв. Після чого загальними зборами князів всі євреї були вигнані з Росії. Владимир Мономах (1053 – 1125), оголосив: «Нині вислати жидів із землі росіянці з усім їхнім майном і надалі не приймати їх, а якщо вони таємно ввійдуть, то вільно їх убивати й грабувати»;

в 1171 р. з Італії;

в 1287 р. з Берна (Швейцарія);

в 1290 р. король Едуард I Довгоногий (1239 - 1307) повністю виганяє євреїв з Англії.

в 1307 р. із Франції Пилипом IV Гарним (1268 - 1314);

в 1391 р. король Карл VI (1368 - 1422) виганяє євреїв із Франції.

в 1407 р. із Кракова (Польща);

в 1492 р. євреї були повністю вигнані з Іспанії Ізабеллою I і Фердинандом V;

в 1493 р. король Фердинанд V виганяє євреїв із Сицилії.

в 1495 р. із Флоренції;

в 1497 р. з Португалії королем Мануэлом I (1469 - 1521);

в 1541 р. з Австрії;

в 1580 р. з Новгорода Іоанном Грозним (1530 - 1584);

в 1591 р. чергове із Франції;

в 1629 р. король Пилип IV виганяє євреїв з Іспанії й Португалії.

в 1634 р. із Цюріха (Швейцарія);

в 1648 р. іудейська мафія організувала безладдя, а потім «англійську» революцію, що завершилася кривавим терором з ритуальним убивством короля.

в 1727 р. з Росії імператрицею Катериною Великої (1684 - 1727);

в 1743 р. імператриця Єлизавета Петрівна вигнала євреїв з Росії, видавши такий указ: «Всі євреї, чоловіки й жінки, незалежно від їхнього положення й багатства, повинні негайно забратися за межі границі…»...

в 1789 р. у Франції сіоністська мафія організувала безладдя, «узяття» Бастилії, у якій у той час утримувалося всього 7 карних злочинців. Далі організували «французьку» революцію, що завершилася кривавим терором і ритуальним убивством короля Людовика XVI.

12 березня 1801 р. у результаті сіоністської змови імператор Росії Павло I був задушений у своїх покоях євреєм Смаленому.

19 листопада 1825 р. у результаті сіоністської змови імператор Росії Олександр I був отруєний трьома євреями: лікарем Віллі, Волконським иСтофрегеном.

1 березня 1881 р. у результаті сіоністської змови після чотирьох невдалих замахів був убитий вибухом бомби імператор Росії Олександр II.

Імператор Росії Олександр III гордо заявив, що Росія – для росіян і росіянин народ повинен стати хазяїном своєї землі. Він сміло зміцнює внутрішню й зовнішню політику Росії, незважаючи на значний таємний опір іудейської мафії.

На жаль, історія вчить, що історія нікого нічому не вчить. А жаль. Народи швидко забували єврейське питання й через 100, 200, 300 років зіштовхувалися із цим проклятим питанням знову

8. ЮРИДИЧНІ ВИСНОВКИ:

Старий Завіт напханий відвертими закликами й пропагандою вбивств, насильства, веденню агресивних воєн, геноциду й знищенню всіх національних культур.

Цитати зі Старого Завіту можна продовжувати як завгодно довго. Але наведених цілком достатньо, щоб дати принципову оцінку цієї книги.

Легко бачити, що Старий Завіт формує – злочинну ідеологію.

Можна без перебільшення сказати, що іудейське право було протягом тисячоріч і продовжує залишатися донині головною світовою кузнею всієї гами злочинності, що тільки існує у світі.
7. Деякі важливі факти хронології єврейських вигнань, спровокованих злочинами іудейської мафії

Ідеологічні установки Старого Завіту формують світогляд і систему цінностей іудеїв. Як ми бачимо ці установкипрограммируют злочинну свідомість іудеїв і штовхають їх на всілякі злочини.

Неєврейські народи не просто пасивно спостерігали за злочинами іудеїв, а боролися з іудейською мафією як могли.

За всілякі злочини (убивства, пограбування, підпали, отруєння, обмани, махінації, ритуальні вбивства дітей і т.д.) євреїв виганяли з різних країн миру. А саме:

в 772 р. до н.е. Ізраїльське царство було скорено ассірійським царем Саргоном II, що більшу частину євреїв вигнав у віддалені провінції Ассирії.

в 586 р. до н.е. Іудеєві скорив вавилонський цар Навуходоносор II. Саме тоді храм Соломона був уперше зруйнований, єврейське чоловіче населення було майже повністю перебите, а жінки й діти - поведені в Месопотамію.

в 538 р. до н.е. перський цар Кир опанував Вавилоном, але, на жаль, інший перський цар Артаксеркс, взяв собі в дружин єврейську дівицю Эсфирь, навчену всім тонкостям сексуального мистецтва. Эсфирь для Артаксеркса виявилася дорожче власного народу, і коли перси, змучені єврейським поводженням, підготували на чолі з візиром Аманом широкомасштабну антиєврейську акцію,Эсфирь організувала винищування всього кольору перського народу – 75 000 чоловік. Це злочин геноциду іудеї святкують як «великий» свято Пурим. Пурим святкується 23 лютого по старому стилі й 8 березня по новому стилі (у Радянському Союзі це свято обивателеві підносив як день Радянської армії й Міжнародний жіночий день).

в 19 р. - євреї вигнані з Рима римським імператором Тиберием (42 р. до н.е. - 37 р. н.э);

на початку III століття - з римських провінцій кесарем Костянтином I (285 - 337);

на початку VII століття з Аравії Магометом (570 - 632);

в 629 р. - із Франкского королівства Дагобертом;

в 875 р. - із Сенса;

в 1080 р. - перше вигнання із Франції;

в 1099 р. - з Єрусалима хрестоносцями;

в 1113 р. відбувся єврейський погром у Києві по чисто народному пориві, до межі обурених поводженням євреїв. Після чого загальними зборами князів всі євреї були вигнані з Росії. Владимир Мономах (1053 – 1125), оголосив: «Нині вислати жидів із землі росіянці з усім їхнім майном і надалі не приймати їх, а якщо вони таємно ввійдуть, то вільно їх убивати й грабувати»;

в 1171 р. з Італії;

в 1287 р. з Берна (Швейцарія);

в 1290 р. король Едуард I Довгоногий (1239 - 1307) повністю виганяє євреїв з Англії.

в 1307 р. із Франції Пилипом IV Гарним (1268 - 1314);

в 1391 р. король Карл VI (1368 - 1422) виганяє євреїв із Франції.

в 1407 р. із Кракова (Польща);

в 1492 р. євреї були повністю вигнані з Іспанії Ізабеллою I і Фердинандом V;

в 1493 р. король Фердинанд V виганяє євреїв із Сицилії.

в 1495 р. із Флоренції;

в 1497 р. з Португалії королем Мануэлом I (1469 - 1521);

в 1541 р. з Австрії;

в 1580 р. з Новгорода Іоанном Грозним (1530 - 1584);

в 1591 р. чергове із Франції;

в 1629 р. король Пилип IV виганяє євреїв з Іспанії й Португалії.

в 1634 р. із Цюріха (Швейцарія);

в 1648 р. іудейська мафія організувала безладдя, а потім «англійську» революцію, що завершилася кривавим терором з ритуальним убивством короля.

в 1727 р. з Росії імператрицею Катериною Великої (1684 - 1727);

в 1743 р. імператриця Єлизавета Петрівна вигнала євреїв з Росії, видавши такий указ: «Всі євреї, чоловіки й жінки, незалежно від їхнього положення й багатства, повинні негайно забратися за межі границі…»...

в 1789 р. у Франції сіоністська мафія організувала безладдя, «узяття» Бастилії, у якій у той час утримувалося всього 7 карних злочинців. Далі організували «французьку» революцію, що завершилася кривавим терором і ритуальним убивством короля Людовика XVI.

12 березня 1801 р. у результаті сіоністської змови імператор Росії Павло I був задушений у своїх покоях євреєм Смаленому.

19 листопада 1825 р. у результаті сіоністської змови імператор Росії Олександр I був отруєний трьома євреями: лікарем Віллі, Волконським иСтофрегеном.

1 березня 1881 р. у результаті сіоністської змови після чотирьох невдалих замахів був убитий вибухом бомби імператор Росії Олександр II.

Імператор Росії Олександр III гордо заявив, що Росія – для росіян і росіянин народ повинен стати хазяїном своєї землі. Він сміло зміцнює внутрішню й зовнішню політику Росії, незважаючи на значний таємний опір іудейської мафії.

На жаль, історія вчить, що історія нікого нічому не вчить. А жаль. Народи швидко забували єврейське питання й через 100, 200, 300 років зіштовхувалися із цим проклятим питанням знову.


8. ЮРИДИЧНІ ВИСНОВКИ:

Старий Завіт напханий відвертими закликами й пропагандою вбивств, насильства, веденню агресивних воєн, геноциду й знищенню всіх національних культур.

Цитати зі Старого Завіту можна продовжувати як завгодно довго. Але наведених цілком достатньо, щоб дати принципову оцінку цієї книги.

Легко бачити, що Старий Завіт формує – злочинну ідеологію.

Можна без перебільшення сказати, що іудейське право було протягом тисячоріч і продовжує залишатися донині головною світовою кузнею всієї гами злочинності, що тільки існує у світі.

Старозавітна ідеологія розпалює й збуджує національну, расову й релігійну ворожнечу, ображає й принижує національне достоинствонеевреев (і євреїв теж).

Ідеологія Старого Завіту - агресивні й аморальні, формуючі ідеали зла, напрямна євреїв на шлях злочинів (від імені нібито бога) і дающая євреям обґрунтування й виправдання їхнім злочинним діянням.

Ідеологія Старого Завіту є головною причиною ненависті до євреїв з боку неєвреїв.

Усе, що написано в Старому Завіті – це не просто історія євреїв і їхнє минуле. Це завжди їхнє сьогодення й майбутнє. Це їхні Завіти, їхнє правило поведінки на все часи. В Ізраїлеві немає конституції. Місце конституції в них займають Тора й Талмуд. Це і є їхнє законодавство.

Вся єврейська система виховання й утворення, вся педагогіка засновані на Торі й Талмуді. Старий Завіт - основа єврейської національної ідеології й національної психології.

От що написано в Ієрусалимському виданні Тори: «Тора є основою існування єврейського народу й виражає сутність єврейського способу життя…»(2,с.7).

Ідеологічні доктрини, принципи й установки іудаїзму, узяті зі Старого Завіту, пропагують із однієї сторони єврейську расову винятковість і перевагу (так звану богоизбранность), з іншого боку - неповноцінність всіх інших народів миру й всіх інших религий миру.

Старий Завіт містить пропаганду ненависті до іновірців і інакомислячим.

Старий Завіт збуджує й розпалює релігійну, расову й міжнаціональну ненависть, ворожнечу й ворожнечу.

Старий Завіт містить прямі заклики до вбивств іновірців і інородців.

Старий Завіт містить прямі заклики до знищення національних культур і религий.

Старий Завіт пропагує злочинні діяння по незаконному захопленню влади й присвоєнню чужого майна.

Старий Завіт смакує історичні факти найжорстокіших садистських злочинів іудеїв проти людяності.

Старий Завіт пропагує ідею світового панування іудеїв над усім миром з метою побудови всесвітнього рабовласницького ладу.

Старий Завіт формує й програмує свідомість іудеїв і робить із них міжнародних злочинців.

Легко бачити, що пропаганда іудаїзму повністю підпадає під ознаки й статті 282 КК РФ і ФЗ «Про протидію екстремістської діяльності».

НА ПІДСТАВІ ВИЩЕВИКЛАДЕНОГО ВИМАГАЮ

Визнати Старий Завіт Біблії екстремістською літературою.

Джерело: http://darislav.com/index.php?option=com_content&view=article&id=570:bibleextrem&catid=50:helpsupport&Itemid=183
Категорія: Обережно християнство
Додав: PravdaUA
Переглядів: 976
Рейтинг: 5.0/3 |

Теги: обережно християнство, Біблія
Всього коментарів: 1
0
1 Ктулху Великий   [Матеріал]
"Визнати Старий Завіт Біблії екстремістською літературою." - нелогічно, звернення адресувалися чітко до жидівського народу тої епохи і тому швидше мають історичну користь, ніж практичну шкоду - краще жидяку на гілляку повішайте, спаленя книг ні до чого не приведе: жиди по Талмуду живуть, а талмуд визнаєця ПОНАД Тору. Заборонити талмуд практичніше.


Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Календар
«  Вересень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Архів записів

Друзі

Міні-чат
500

Copyright MyCorp © 2021