Що у цьому головне. 1.
Президент у нас не "балабол". 22 листопада на Михайлівській площі він
сказав Вікторії Омельченко, відомій громадській діячці і моїй
приятельці, що незабаром відбудеться суд над комунізмом, і слова
дотримав, хоча й дещо пізніше, ніж планував.
2. Ціну нашим судам
усі, на жаль, знають, але прецедент відбувся. У рішенні суду було
проголошене слово "геноцид". Якщо "Голодомор" - слово з емоційної
сфери, все одно, що, наприклад, "трагедія", то "геноцид" - юридичний
термін. Це вже не кумедне захоплення Президента-"бджоляра", а злочин
проти людства, за який дають вищу міру, без терміну давності.
3.
Є прецедент - Холокост. Не тільки Німеччина як держава платить жертвам
Холокосту, але й окремі фірми і корпорації, які колись, наприклад,
використовували працю в’язнів концтаборів. Якщо якась держава, яка
отримувала у ті роки зиск від геноциду українців (купувала, наприклад,
у СРСР зерно) заплатить нам хоча б копійку, всі непатріотично
налаштовані мешканці сходу і півдня України - маю на увазі тих, у кого
"наши деды не сидели в схоронах" (вочевидь, служили у Воркуті в охороні
таборів), перестануть називати себе нащадками героїчних червоних
комісарів і почнуть шукати серед своїх предків вмерлих від Голодомору.
Якщо морально-патріотичні аргументи на них не впливають - вплинуть
фінансові. Усім, хто заперечує Холокост, великий привіт. Скільки кажу, що Україні це невигідно.
4.
Зрозуміло, що рішення київського суду жодна іноземна держава виконувати
не буде. Потрібен міжнародний трибунал, Нюрнберг-2, до якого закликає
Ющенко. Буде це, звісно, ще дуже не скоро. Не варто рахувати у власних кишенях євро, а тим більше, рублі. Але початок покладено. Ет, нам би Ющенка ще на 5 років...
"14 січня Апеляційний суд Києва визнав радянських керівників винними в
геноциді українців у 1932-33 роках, назвавши їх поіменно. За словами
Голови СБУ Наливайченка, внаслідок Голодомору Україна втратила понад 10
мільйонів осіб (4 млн. вмерли безпосередньо від голоду, решта -
ненароджені).
