Екс-міністр Олег Бакланов про утоплення станції «Мир»
11.39.38
Виповнилося 9 років, як
за наказом новообраного президента Путіна в акваторії Тихого океану була
втоплена унікальна радянська космічна станція «Мир». Стверджують, це було
однією з умов його сходження на трон. До цього станція
пропрацювала на орбіті на благо країни 15 років. Жодних видимих причин
російському народу названо не було. Посилання на «брак
коштів» на її утримання виглядали знущально. У результаті Росія
позбулася вітчизняної пілотованої космонавтики. На американській МКС їй
відведена роль вантажника і сантехніка. Власні досліди нашим
космонавтам там заборонено.
Більшість населення Росії
не знає, що «хрещеним батьком» станції «Мир» був самий секретний людина
в СРСР - міністр ракетно-космічної галузі Олег Дмитрович Бакланов. Навіть укази про його
нагородження не публікувалися. Він Герой Соціалістичної
праці, Лауреат Ленінської премії. Творець ядерного щита
Батьківщини та комплексу «Енергія-Буран».
Його я й попросив
висловитися з приводу сумної для вітчизняної космонавтики дати.
Ось що Олег Дмитрович
розповів:
- Я не раз говорив, що
вважаю космос нової середовищем проживання людини. І орбітальний комплекс
«Мир» нами мислився як нова ступінь в його освоєнні. Як постійно нарощуємо
модулями місто. Коли я став міністром
загального машинобудування, почав боротися за те, щоб вийшла Постанова
ЦК КПРС і Радміну СРСР, яке відкрило б «Світу» дорогу в небо. Перший блок з'явився
завдяки самовідданій праці конструкторів і робочих НВО «Енергія», заводу
ім.Хрунічева, численних КБ, НДІ і заводів. Він важив 20-22 тонни. А на опорну орбіту був
виведений ракетою «Протон» з радянського космодрому Байконур.
Наскільки я пам'ятаю, на
«Світ» було доставлено 7 блоків. Станція являла неминущу
інтелектуальну та наукову цінність. Після 15 років роботи на
орбіті перший модуль для науки був просто неоціненний. Ми до цих пір не знаємо,
як екстремальна середу космосу протягом такого тривалого часу діє на
матеріали. Тільки тому хоча б перший
блок слід було повернути на землю для досліджень. Після смерті людини
розкривають, щоб дізнатися, чому він помер. Набираються досвіду. А тут цілком працездатну
станцію втопили з закритими очима, не знаючи хвороб, з якими доведеться
зустрічатися в майбутньому.
Якщо б не ліквідація СРСР
і розгром космічної галузі, то, переконаний, ми вже побували б на
Марсі. Абсолютно унікальною
ракетою «Енергія» могли послати людину туди і повернути назад. Ось на що ми
замахувалися! І опрацювання такі були, і
техніка дозволяла. Цією ракетою взагалі ми
створювали іншу розмірність: один блок масою 105 тонн! Уявляєте систему «Мир-2»,
зібрану з таких модулів?! Це і цілий космічний
місто, і стартовий комплекс. Ми планували
модернізувати цю ракету, щоб вона могла виводити на орбіту 200 тонн.
Наш безпілотний «Буран»
був здатний доставити в космос вантаж вагою 25-30 тонн. Спритної «колишній»
взяти супутник, занурити в своє черево, опустити на землю, щоб
конструктори могли його перевірити ще раз, переоснастити і відправити
назад трудитися на орбіту. Пам'ятаєте, як наша
«пташка», повернувшись із піднебесся, елегантно опустилася на посадкову
смугу з точністю в 1 метр?
Але прийшов Єльцин з
бандою неандертальців, які стали все крушити і громити. Як ще назвати людей, які в
павільйоні «Космос» на ВДНГ влаштували всесвітню барахолку? Як в економіці,
промисловості та науці, войовничі дилетанти єльцинського замісу так і в
космосі відкинули Росію на десятиліття тому.
Скажімо, щоб створити
життєстійкою систему «Енергія-Буран», наші вчені винайшли 85 абсолютно
нових і унікальних матеріалів, які можуть працювати в екстремальних
умовах космосу. За деякими якісними
характеристиками вони на порядок перевершували існуючі аналоги. Звичайно, це дорогі
матеріали, але потім вони йшли в народне господарство, ставали надбанням
цивілізації і давали людству колосальний виграш у часі.
Але потім, як шакал на
падла, до Росії прибіг Сорос і взявся за копійки скуповувати закладені в
системі «Енергія-Буран» ноу-хау.
Що отримала країна
замість «Світу»? Нічого. Пішли в служіння до
американців. На їх Міжнародної
комічної станції нам відведена роль підручних. Та й сама ця станція - по
суті, копія «Світу».
Росія в області розвитку
ракетно-космічної техніки та освоєння космічного простору відстає від
провідних зарубіжних країн приблизно на два десятиліття. Щоб це відставання
надолужити, потрібно докорінно переглянути все, що відбулося в космічній
галузі за останні роки. Якщо фінансування
вітчизняної космонавтики ще п'ять-десять років буде таким же, як зараз,
ми остаточно втратимо досвідчені кадри і в майбутньому нашу космонавтику
доведеться починати з нуля.