Закінчився ще один трудовий день саратовцев. 
Прекрасне життя. 
Але й у життя є вороги.
Заглянемо на окраїну міста й дочекаємося вечора. 
Тут, поруч із будинками трудівників звели гніздо релігійні фанатики й мракобіси – ненависники всього живого. 
Сюди сходилися на свої таємні збіговиська члени підпільної секти, так званих Християн Віри Євангельської. Замкнувши двері й щільно завісивши вікна, ватажки сектантів по кілька годин підряд, іноді з вечора до світанку мучили розум і душі обманутих людей, доводили їх до несамовитості й припадків. І от цьому покладений кінець. 
Шість днів тривав судовий процес над керівниками секти. 
От вони – духівники братів і сестер у Христі. 
Пресвітер Микола Егоров, проповідники: Микола Муравлёв і Йосип Костюков. 
Голова обласного суду Оношин викликає обвинувачуваного Егорова. 
- «В 1946 році Бог, по великій милості Своєї, відкрився мені як Творець і Рятівник. І через жертву хресну Ісуса Христа, через його проповідь на хресті мені прощені гріхи мої, і я полюбив Добродії й віддав себе йому на служіння». 
(Сміх у залі суду)
 - «Але заглиблюючись у Священне писання, молячись Богові про дарування премудрості понад і Духа Святого, Він відкривався мені Богом Живим і послав свій Дух Святий, щоб я міг зберігати віру в Нього, робити шлях порятунку, праведно жити в цьому світі, і..»
 (знову сміх у залі) 
Такими бреднями й забивалися голови десятків людей. 
Деякі сектанти намагалися вигородити своїх ватажків. Але правду не обдурити. От що повідомила суд колишня учасниця секти, нині студентка медичного інституту Любов Алёхина. 
- «По-перше я хочу сказати, як сектанти утягують людей у свою громаду. Вони утягують людей таких, які попадають у те або інше лихо. У перший раз на зі зборів я потрапила з 1956 року. У цей час у моєму особистому житті.. була дуже приголомшлива історія: я залишилася одна й притім ще вагітна. У цей час мені тільки сказали, що ти тільки знайдеш заспокоєння, саме так у цій релігії». 
Показання доповнила сусідка Костюковых - Кишина. 
- «Ай варта сиділа, кричав, малился чегой-те, не знаю я. Кричить чегой-те, за голову хапається. От я те його дружини Костюковой запитувала, хто ж у вас Коля Егоров, а вона говорить – пресвітер. Так, чому я запитала, у них було весілля, от, Муравлёвых, Коли, я говорю, а хто ж з буде вінчати? Колючи Егоров. Але, щоправда, я кінець тільки застала, коли він вінчав їх. Подарунки їм клали..»
 Свідок Старостина багато років жив із Клавдією Дмитрівною Зуєвій. 
Артистка філармонії Зуєва була життєрадісною й енергійною жінкою. Неждано наскочило лихо: Зуєва серйозно занедужало. Отут і підкараулили її брати в Христі. Квартира Зуєвої перетворилася в пристановище сектантів. 
- «Рак був виявлений у ранній стадії. У той час можна було, звичайно, якби вона вчасно звернулася до лікаря, зробити оперативне втручання й, звичайно, Клавдія Дмитрівна була б жива. Але, ви знаєте, в ихней секті, я чула, не дозволяється ходити до лікаря. Господь Бог сам вилікує. Клавдія Дмитрівна сама мені сказала, от якщо Господь Бог послав мені випробування, я повинна його витримати».
«Винними себе не визнаємо», - виправдуються обвинувачувані. Але від фактів не підеш. 
«Що стало із Зуєвій», - запитує прокурор Онипко. Ох, як не хочеться прямо відповідати на це питання. Воно й зрозуміло – Зуєва загинула. Одурманена своїми наставниками, вона не звернулася вчасно до лікарів. І навіть смерть використовували злочинці у своїх цілях. Викликаний з меж Саратовской області Егоров, таємно повернувся в Саратов, нібито на похорони Зуєвої, а по суті для продовження своїх темних справ. 
А от ще один брат у Христі. Проповідник Микола Муравлёв. Що міг проповідувати цей моральний виродок, що перебуваючи в армії був суджений трибуналом за відмову взяти в руки зброя? Захист батьківщини вважається в бузувірів ніде правди діти. Святою справою вони вважають боротьбу з життя, радістю й щастям. Злочинців викривають і люди й документи. (Біблія. Видання журналу "Мандрівник" 735 East  6th Street, New York Sity U.S.A.) От, виявляється, куди ведуть сліди – у Сполучені Штати Америки. Там виникла секта. Там видана й ця література. 
Важко повірити, що ця школярка, ще майже дитина, уже отруєна отрутою фанатизму. Вона стала сектанткою. 
Не було юності й у цієї дівчинки. 
А хіба можна повірити, що ці дівчини, чиє життя перекручували мракобіси, ще недавно були веселими й життєрадісними? 
Ми звертаємося до вас, жертви неосвічених проповідників. Крилаті роки юності – сама щаслива пора. Коли хочеться мріяти, радуватися, віддавати всі свої сили людям, праці, майбутньому. А ви розучилися радуватися. Розучилися бачити сонце, Вас обдурили. Огляньтеся навколо, подивитеся, як чудесний мир! («Подивитеся, скільки приголомшливих навколо історій» - іронічна добавка автора поста).
«Винних підсудних: Егорова, Муравлёва й Костюкова в організації й керівництві групи сектантів, проповідування суспільно нетерпимого, що наносить шкоду здоров'ю громадян, релігійного віровчення, підтверджена даними попереднього й судового наслідку». 
Ім'ям народу мракобіси засуджені. Але їхньої жертви живуть серед нас. І ми зобов'язані допомогти їм вирватися з тьми й мороку. «Нехай тріумфує життя!»