Д.МЕДВЕДЄВ: Днями я направив своє послання Президентові України. Відразу скажу: це не рядовий документ. Він містить ряд складних, безсторонніх оцінок дій вищого політичного керівництва України. Хотів би пояснити, чим викликаний такий крок з моєї сторони. Саме про це я сьогодні хотів сказати в моєму обігу.

Останнім часом українська й російська громадськість виражає тривогу із приводу наших двосторонніх відносин. По визнанню самих українських політиків, їхній рівень зараз безпрецедентно низький, і із цим важко не погодитися. Напруженість у відносинах Росії й України дійсно зашкаливает. 

Я не раз говорив про те, що Росія прагне бути прогнозованим, сильним, комфортним партнером для своїх сусідів, тим більше для країни, з народом якої в нас загальних історичних і культурних корінь. Не просто сусідські, а, як прийнято вважати, братні відносини. 

Колись, якщо я правильно пам'ятаю, великий син українського й російського народу Микола Васильович Гоголь сказав: «Немає уз святіше товариства». І, святкуючи його ювілей, ми ще раз згадували про ці слова. Це святкування стало ще однією яскравою ілюстрацією духовної близькості наших народів. 

Тим контрастніше на цьому тлі виглядають нинішні, м'яко говорячи непрості відносини між двома державами. Давайте подивимося, що конкретно відбувається. Офіційний Київ зайняв відверто антиросійську позицію у зв'язку з військовим нападом режиму Саакашвили на Південну Осетію. Саме з української зброї вбивали мирних жителів і російських миротворців. У порушення основних угод між нашими країнами триває лінія на воспрепятствование діяльності Чорноморського флоту Росії, щодня триває. На жаль, не вщухають кампанії, пов'язані з витисненням російської мови з українських засобів масової інформації, зі сфери освіти, з культури, з науки. Зовні гладка риторика українського керівництва погано сполучається з відвертим перекручуванням складних, важких епізодів нашої загальної історії, трагічних сторінок великого голоду в Радянському Союзі, із трактуванням Великої Вітчизняної війни як якогось протиборства між тоталітарними системами.

Трохи інакше обстоят економічні відносини. Вони, звичайно, розвиваються, але повністю розкрити їхній потенціал поки не вдається. І причина все та ж – російським компаніям доводиться регулярно зіштовхуватися з відвертою протидією з боку української влади. Вище політичне керівництво України в обхід Росії домовляється з керівництвом Євросоюзу по питанню поставок газу в Європу, до речі сказати, нашого, російського газу, і підписує документ, що абсолютно не стикується із січневими російсько-українськими домовленостями. 

Але, якими б комплексами або ілюзіями не направлялися дії деяких українських функціонерів, ми завжди будемо дорожити братніми зв'язками з українським народом, будемо зміцнювати гуманітарне співробітництво. Саме тому ми плануємо відкрити в декількох українських містах відділення Російського центра науки й культури, будемо всіляко підтримувати українців, що проживають у нашій країні, у їхньому прагненні розвивати свою національну культуру.

Велике значення мав і недавно минулий пастирський візит Патріарха Кирила на Україну. Я розмовляв з Патріархом після його повернення, і він розповів мені про свої враження. Він сказав дуже теплі слова. Наші думки по цьому питанню збігаються: братні народи не можуть бути роз'єднані, у нас єдина історична й духовна спадщина. 

Я впевнений, що наші відносини з українським народом переживуть будь-які проблеми. Їх не зруйнувати корисливими інтересами політиків, мінливою світовою кон'юнктурою, помилками окремих керівників, тим більше не утопити в балаканині й псевдоісторичних дослідженнях. 

Переконано, повинні наступити нові часи. Але в нинішній ситуації мною ухвалене рішення не направляти на Україну нашого посла. Він приступиться до роботи пізніше. Конкретні строки будуть визначені з урахуванням реальної динаміки наших відносин.

Я впевнений, що багатогранні зв'язки Росії й України обов'язково повернуться, але на якісно новий рівень – на рівень стратегічного партнерства. І такий час не за горами. 

Сподіваюся, що нове українське керівництво буде до цього готове. Ми у свою чергу також зробимо все від нас залежне.

Оригинал 

Читать ответ Виктора Ющенко Дмитрию Медведеву