Початок
цієї історії, з утаємниченим розділом у науці про фізіологію людини,
постав понад 150 літ тому, коли головною тягловою і транспортною силою
були домашні коні.
Завезені задля освоєння Центральної Африки,
коні витримували жару континенту і множились лише на півночі та півдні,
швидко гинучи від жари у центральній субтропічній та тропічній частині
цього континенту. Конезаводчики почали шукати шляхи по виведенню порід
коней, гідних для екваторіальних зон освоюваних континентів Старого та
Нового світу.
От якби злучити коня з зеброю. Дуже принадно, бо
зебра добре переносить найдужчу спеку, однак не одомашнюється. Праця
закипіла як з породистими кобилами, так і з зебрами, самцями і самками,
активним прямим і штучним різновидом парування тварин.
Хоча
злучення повторювали сотні разів, жодного зачаття від самців зебр у
кобил і відповідно у самок зебр з жеребцями не відбулося. У цьому не
було нічого дивного. На той час вчений світ вже добре знав про
хромосомну не сумісність. Конезаводчики махнули на це рукою і досліди
припинили, зайнявшись злученням коней з віслюками для випуску мулів.
Ніхто
б про це і не згадав згодом, якби через кілька років не сталося
неймовірне. У кобил, побувавших безплідно під самцями зебра, після
в’язки зі звичайними жеребцями, раптом стали народжувати напівполосаті
жеребчики! З чого б це? Самець породистий жеребець, мати – кобила
чистокровних мастей і кольорів, а діти - полосаті напівзебри.
І
сталося це через кілька років після народження нормальних лошат в
умовах суворого обмеження і нагляду, який завжди найретельніше
забезпечений на кожному конезаводі.
Науковий світ був просто шокований і не одним, а кількома такими результатами.
Незвичайне явище було назване – Телегенезом (Телегоном).
Почались
досліди з іншими тваринами. Феномен повторювався і на них, тобто
телегенія раз у раз мала місце, хоч наукового пояснення це явище тоді
не одержало. Пояснення не було знайдено і потім, бо, по волі якихось,
зацікавленних у цьому сил, досліди було зупинено, а їх результати були
ретельно утаємничені, а в більшості згодом вилучені та знищені.
Поки
що відомі лише два дослідника телегенії (інші не розкриті до цього
часу). Це сучасники та колеги Чарльза Дарвіна професори Макс Флінт і
Фелікс Ледантек, який залишив книгу (видано її переклад “Инвалид,
эволюция, наследственность и неодарвинисты”. М.1899г.). Викладені вище
досліди про перші кроки цієї, засекреченої зараз науки, взяті з цієї
книги – гл. 24, яка так і називається: “Телегения, - или влияние
первого самца”(ст.244).
З практики селекціонерів цьому явищу
абсолютно не здивувалися собаководи. З давніх давен їм відомо, що якщо
навіть абсолютно породиста сука, хоча б раз зв’яжеться з безпородним
кобелем, і навіть, якщо при такій випадковій в’язці, зачаття і щенят не
буде, то у майбутньому від такої суки породистих щенят чекати зайво,
навіть від самого породистого кобеля. Про це знає кожен досвідчений
собаковод і навіть аматор початківець з досвіду і вимог друзів.
У
кінці XIX ст. Шоковані сучасники М.Флінта і Ф.Ледантека приставали до
фізіологів усього світу, з одним і тим же питанням: ”Чи не
розповсюджений ефект телегенії на людей?”.
Однак вчених вже не
треба було підганять. Почались інтенсивні фізіо-антропо-соціологічні і
статистичні пошуки і навіть досліди, якщо звичайно така можливість
припадала. І зовсім скоро безпристрасна наука твердо заявила:
“Ефект
телегенії розповсюджений на людей, і навіть у багато дужче вираженій
формі, ніж серед тварин. ” Тут враз і впала завіса загальної
секретності на досліди разом з активними наклепами на Дарвінізм, як від
церкви і богословів, так і багатьох вчених саме лівої
інтернаціоналістської троцкісько-юдейської та юдо-християнської
орієнтації.
Але ж нема нічого тайного, що згодом не стало б
явним. Сувора дійсність сучасності все одно підвела вчених до цієї
проблеми, навіть якщо б і не було у XIX столітті того випадку з
зебрами. У XX столітті, з розвитком засобів комунікації, можливості
в’язки серед людей неймовірно зросли, у тому числі і міжрасові.
Результати цього не бачить хіба що сліпий.
У БСЭ 1956 т.42 с 137 у статті телегенез, про відкриття її на початку XIX ст. надано:
“Зустрічаються
випадки впливу статевих елементів чоловіка на жіночий організм, коли у
потомстві материнської особи, у наступні роки від єднання з іншою
особою, з’являються ознаки властиві можу попереднього єднання. Наявні
факти не дозволяють зводити вплив лише статевих елементів можа у
процесі зачаття та лише до злиття їх з жіночою яйцеклітиною. Їх вплив
набагато ширший, вони можуть змінювати обмін у тканинах статевих
органів жінки і через сектерорний обмін діяти на весь жіночий організм
у цілому.”
У статті БСЭ 1976р. т.25 с388 ”Телегонія”, скороченій
лише до трьох речень, вже інше:”Точні генетичні експерименти багатьох
вчених у кінці 19 в. Не підтвердили Т.(телегенію)”.
Після
відкриття кордонів для великих міжнародних міроприємств (олімпіад) на
терені Союзу неймовірно зросло народження дітей негроїдного типу, при
тому, що жінки мали випадковий і безплідний контакт з неграми кілька
років до того, завагітніли від своїх білих чоловіків, але по невідомим
їм причинам дитя вийшло “ні в матір ні в отця а в чорного молодця”.
Відомі навіть випадки, коли за гріхи матері розплачувалась негроїдом
дочка, яка ні разу у житті, живучи у Сибіру навіть в очі не бачили
негра і одружилась незайманою.
Матері і батьки відмовляються від
таких дітей у роддомі, заявляючи про відмову, хоч аналіз крові і інших
ознак вказував на дійсність батьків, разом з ознакою міжрасового
злучення.
На прикладі статевих зв’язків жінок білих з неграми
вона виявляється у найяскравіше видимому обличчі. Гостре шило телегенії
від міжрасового сексу вилазить з мішка таємності у дуже явній формі,
добре зовнішньо видимій по передачі расових ознак.
А чи не передаються невидимі, внутрішні ознаки чи риси батька?
Так!
Передаються і навіть вірніше ніж зовнішні! Це раз-у-раз не просто
відмінний, але і дуже небезпечний, іноді страшний своїми наслідками і
занадто вагомий фактор.
Себто зовсім не однаково, які у дівчини
чи жінки були секс партнери, тобто, як вона стала жінкою і матір’ю
дитини, народженої у вірному шлюбі від законного чоловіка.
Якраз
до цього висновку підійшла наука телегенії, коли на неї наклали “Табу”
суто агресивні, космополітично-інтернаціонально-революційні сили з
галасом проти расизму, коли усі написані і навіть видані книги були
досить ретельно вилучені зі сховищ і винищені. Так, як історія етрусків
у 12 томах, яку бачив Страбон, а назви глав ретельно занотував Пліній
Старший була винищена геть, хоч давніша книга Й.Флавія “Юдейська війна”
збережена.
Так само усі державні злодії винищують свідків,
вимагають демократії бо вона дає можливість уникнути суду користуючись
відсутністю документів, аби все залишилось їм на користь.
Виникає
питання. А якщо приїзжий молодець був наркоманом алкоголіком,
генетичним виродком, гомосексуалістом, чи психопатом з церебральними
вадами? А якщо разом і передасть із “привітом” від усіх шізоїдних та
олігофренічних міастенічних та інших психопатологій…
Не будемо
приховувати. Деякі стрункі моделі (чого?) з подіумів усього світу, та
панелей Лондону і Парижу, здатні подарувати свому мужу весь такий
коктейль, як подарунок без запису у контракті, разом зі своєю чарівною
фігурою. Інша у дурості і недосвідченості, за кумпанію з подругою
переспала з якимсь чуваком чи “панком” лише раз, і навік одержала
”привіт шізо-гомосека” для своєї майбутньої сім’ї. От і виходить
згодом, що здавалося б зовні нормальні і здорові батьки у своїх дітях
раптом бачать не себе, і батьків невістки, в цілий букет таких
“привітів від шізів, церебропсихопатів, мазохистів і гомосеків”.
Ось
чому усі позитивні релігії світу (крім христоюдизму, який і саму
богородицю Мару подарував Йосипу з привітом від “духа святого”) у один
голос відстоюють саме необхідність збереження дівочої недоторканості і
особливо жіночої вірності у своїх звичаях і моралі народу.
Ось
чому, в усіх духовно розвинутих народів, блудниць зневажали,
прив’язували до ганебного стовпа, побивали камінням у смерть, виганяли
самі батьки з хат, а громади з сіл…
Однак, суть телегенії, ще до
її наукового визначення вже вже знали наші давні пращури і тому суворо
карали блудниць і не лише у давні часи. Ще у довоєнні часи у селах
Сіверщини, Полісся, Кубані, Алтаю та Зеленого Клину розпутницям, що
віддалися невідомо кому, мазали дьогтем ворота, ставлячи клеймо на усю
сім’ю. Завдяки високій духовній культурі звичаїв і високої моралі, аж
до хрещення на Святій орійській Русі міжрасового блуду не було зовсім.
Люди
наших орійських сіл взнали про блудниць лише після примусового
хрещення, саме з Біблії, де сама праматір жидів Сарра по раді свого
брата її гвалтівника Авраама займалась проституцією за гроші та посади
саме для нього – сутенера при дворі фараона Єгіпту…
Усі люди з
народження не однакові, ні по фізичним, ні по розумовим здатностям, ні
по психічним, ні по моральним засадам і абсолютно різні по генетичним
ознакам. Генетика давно визначила, що генотип усіх людей, крім
однояйцевих близнюків, різний і ймовірність повторення серед людства
нижча за один випадок на стократне населення усієї земної кулі.
Юдохристова
церква нівечить розум кожної людини. Її попи, замість звичаїв народу,
його міфів давніх і здобутих знань, викривати людям Русі генетичний
механізм злочинного винищення корінного народу, кличуть людей до
рабської моралі віддання задарма не лише сорочки а і тіла, ставлячи
дівчині у мить вінчання прикладом Сару та Мару, що до шлюбу мали у лоні
“від духа святого”, і що цім не треба дивуватися а прийняти належне за
вірою…
