|
Думаю, багато хто чули або бачили
в новинах, що в Києві поставили ідол Перуна на його історичне місце. Справа
була з усіма славленнями, з видобутком живого вогню, з репортажами. Ідола
врочисто несли на руках не опускаючи на землю саме тим шляхом, яким його
спустив у Дніпро тисячу років тому князь Володимир. Попи тоді обмежилися
ричанням на тему “так ви подивитеся: язичество - христоненавистнеческая віра”,
а вже потім - розгорнули боротьбу: побудували швиденько намет-цирк неподалік
від ідола так дзвіницю й норовили під час служінь усе глушити сполохом, хоча, за
домовленістю, їм приділявся час до полудня, після полудня язичники мали право
справляти свої обряди. Мирним протестом справа не закінчилася: Перуна покорежили,
намагаючись двічі зрубати й двічі спалити. Потім, наївні фанатики белькотали
перед камерами: “ми всього лише ідола прийшли звалити, а вони, погані, як налетять,
так як заоруть...”. Це були події недавніх днів, а от що було нині.
|
14.10.2009 відбулась важлива подія не тільки для рідновірів України, але й для всього українського народу і України в цілому.
