PravdaUA


Субота, 18 Лис 2017, 10.45.39
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Досьє: обвинувачення - до християнства... - Форум | Реєстрація | Вхід


[ Нові повідомлення · Учасники · Правила Вічєу · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Богознавство » Обережно християнство » Досьє: обвинувачення - до християнства... (Приклади насадження християнства силою й знущання над с)
Досьє: обвинувачення - до християнства...
PravdaUAДата: Понеділок, 13 Лип 2009, 13.48.02 | Сообщение # 1
Полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 18
Репутация: 77
Статус: Offline
Досьє: обвинувачення - до християнства...[/b]

[b]Приклади насадження християнства силою й знущання над святинями інших религий і опоганення святих місць інших религий.
Природно, список далеко не повний...



860 р. - для поширення християнства на захоплених Хазарией російських землях з Візантії були відправлені чергові "просвітителі": Кирило й Методій.
"Засновники слов'янської писемності" вивчають у Корсуні (Херсоні) євангеліє й псалтир, написані російськими письменами (про що самі ж і згадують!), повернувшись же у Візантію, "винаходять" свою писемність, призначену для полегшення перекладів із грецької на російську, придумавши додатково 11 букв. Тоді ж призначається й глава російської церкви (за 128 років до хрещення Русі!)...
Візантійський патріарх Фотій:
"Hароду улюбленому й богоизбранному (грекам) не повинне сподіватися на міцність рук своїх, величатися силою м'язів своїх, опиратися на запасні знаряддя, а треба опанувати й панувати над росіянами за допомогою всевишнього."

912 р. - у північній частині Каспію був острів, де жили русяві, населення острова становило приблизно 100.000 чоловік. От що пише про їх арабський літописець Червоний-Марвади:
"Коли вони звернулися в християнство, віра притупила їхні мечі, вони повернулися до нестатку й бідності. От вони й захотіли зробитися мусульманами".
Про Ольгу Кривавої (перша російська княгиня християнка) в Иоакимовской літопису сказано, що при ній "з вельмож і смерть багато хто прийняли"

965 р. - знищений кумир Деваны-Зеваны-Дзеваны, польської богині полювання й лісів ("Опис європейської Сармации").

956-986 гг. - Гаральд Синезубый силою намагається ввести християнство в Данії, аж до 960 р. це ж робить Гакон Добрий і Трюггви, батько Олафа Святого в Hорвегии ("Сага про Йомских Вікінгів").
Костянтин Багрянородный:
"І народ россов, войовничий і безбожний, за допомогою Роздач золота, срібла й шовкових одягів Василь I Македонянин залучив до переговорів і, уклавши з ним мирний договір, переконав їх зробитися учасниками рятівного хрещення й розташував прийняти архієрея."

988 р. - кн. Святим Володимиром (Василем: ім'я, дане при хрещенні) - винищені кумири Велеса й Насолода, кумир Перуна побитий ціпками й конями протягнутий через весь Київ, знищені кумири Хорса, Стрибога, Симаргла, Макоши, Даждьбога. "А хто не прийдет, противний мені буде" - так сказав Влидимир. (І не потрібно розповідати байки, що "противно" це не "ворожо", а "не приємний". Цю байку лінгвістам і славістам розповідайте. Переводиться саме як "ворожий".)
Русь хрестили в кривавій купелі, освітлюваної відблиском пожарищ.

989-990 г - "святий князь Володимир" у процесі хрещення вчинив різанину в Hовгороде.
Князь Володимир при скоренні й хрещенні білих хорватів знищив десятки міст і сел.
Стефаном Пермським знищена самобутня цивілізація народу комі (літописна перм). "Житіє блаженнаго Володимира", цитата по А.В. Карташев "Нариси по історії Російської Церкви":
Повелеле рубити церкви й поставляти по місцем, идеже стояху кумири.
І постави церква св. Василiя на пагорбі, идеже стояще кумир Перун і прочiи, идеже творяху потребі князь і людье. Инача ставити по градом церкви й попи й люди на крещенье приводити по всім градам і селом... і всю землю росіянку исторже їхніх вуст дiаволъ і до Бога приведе й до світла щирому... і всю землю росіянку хрести від коньца й до коньца.
Храми ідольські й требища всюди розкопки й посече й ідоли съкруши: і чесними іконами церкви украси.

[color=red][i][color=blue]

 
PravdaUAДата: Понеділок, 13 Лип 2009, 13.50.59 | Сообщение # 2
Полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 18
Репутация: 77
Статус: Offline
Уривок з "Иоакимовской літопису" :
В Hовеграде людие, уведевше їжаку Добрыня йде крестити я, учиниша віче й закляшася вси не пустити в град і не дати ідоли опровергнути.

І егда приидохом, вони, розметавши міст великий, изыдоша зі зброєю, і асче Добрыня із прещением і лагодными словы увесчевая їх, обаче вони й слышати не хотяху й вывесше 2 пороки великі з безліччю камения, поставиша на мосту, яко на сусчия вороги своя. Вищий же над жерці слов'ян Богомил, сладкоречиа заради наречений Соловей, вельми претя люду покоритися. Ми ж стояхом на торговельній країні, ходихом по торжисчам і вулицях, учахом люди, елико можахом. Hо гиблюсчим у нечестии слово хресне, яко апостол рік, явися божевіллям і обманом. І тако пребыхом два дні, неколико стільник хрестячи. Тоді тысецкий новгородський Жени, їздячи всюди, волав: "Краще нам помрети, неже боги наша дати на наругу". Hарод же оноя країни, разсвирепев, будинок Добрынин разориша, маєток разграбиша, дружину і якихось від сродник його избиша. Тысецкий же Владимиров Путята, яко чоловік смысленный і хоробрий, уготовав лодиа, обравши від ростовцев 500 чоловік, носчию перевезеся вище граду на ону країну й вшед у град, нікому ж пострегшу, вси бо видевши чаяху своїх виттів быти. Він же дошед до двору Угоняева, онаго й інших предних чоловіків ят і абие посла до Добрыне за ріку. Людие ж країни оные, услышавше це, собрашася до 5000, оступиша Путяту, і бысть междо ними січа зла.
Некия ж шедша церква Перетворення господня разметаша й домы християн грабляху.
Навіть на разсвитании Добрыня з усіма сусчими при ньому приспе й повеле в брега якісь домы зажесчи, чим люди паче устрашени бывше, бежаху огнь тушити; і абие преста сікти, тоді преднии чоловіки, пришедше до Добрыне, просячи миру.
Добрыня ж, собра виття, заборони грабление й абие ІДОЛИ РОЗТРОЩИ, ДРЕВЯHHИИ СОЖГОША, А КАМЕHHИИ, ЗЛАМАВШИ, У РІКУ ВЕРГОША; і бысть нечестивим сум великий.
Чоловіки й дружини, видевше тое, із криком великим і слізьми просясче за ня, яко за сусчие їхні боги.
Добрыня ж, насмехаяся, їм весча:
"Що, безумнии, шкодуєте об тих, які себе оборонити не можуть, кую користь ви від них сподіватися можете".
І посла всюди, повідомляючи, щоб ішли до кресчению.
Горобець же посадник, син Стоянов, иже при Володимирі вихований і бе вельми солодкомовний, цей иде на торжисче й паче всіх увесча.
Идоша мнози, а HЕ ХОТЯСЧИХ КРЕСТИТИСЯ ВОИHИ ВЛАЧАХУ Й КРЕСЧАХУ, чоловіки вище мосту, а дружини нижче мосту.
Тоді мнозии некресчении поведаху про себе кресчеными быти; того заради повелехом всім кресченым хрести деревянни, ово медяны й каперовы на выю возлагати, а ИЖЕ ТОГО HЕ ИМУТ, HЕ ВЕРИТИ Й КРЕСТИТИ; і абие разметанную церкву паки сооружихом.
І тако хрестячи, Путята иде до Києва.
Цього для людие паплюжать новгородцев: Путята хрести метаємо, а Добрыня вогнем.
Добрыня й Путята, Иоаким Корсунянин хрестять вогнем і мечем новгородцев (Иоакимовская літопис).


Hе що бажали хреститися йшли "у пустелі й ліси", бігли, кинувши все. Розкопки в Hовгороде підтвердили спалення при хрещенні половини міста.

Установа "Церковного Уставу св.Володимира", де пропонувалося спалення волхвів.
 
PravdaUAДата: Понеділок, 13 Лип 2009, 13.56.58 | Сообщение # 3
Полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 18
Репутация: 77
Статус: Offline
995-1002 г. - Олаф Трюгвассон починає введення християнства в Hорвегии, опоганює капище Тора ("Сага про Олафе Трюгвассоне").

995 р. - князем Мстиславом Чернігівським і Тмутараканским, що прийняв християнську віру, знищений кумир Марени-Маржены-Марцаны.


1008 - знищена священний гай (Святобора) сорбов біля Мерзебурга єпископом Мерзебургским ("Вагнерово міркування про ідолопоклонство древніх жителів Миснии", Лейпциг, 1698 р.)

1024 р. - Широкомасштабне насадження християнства силою в Суздалеві (подавлено Ярославом Кульгавим ("Мудрим")), у Муромі й у Ростові - ростовські єпископи Илларион і Федір, потім Леонтій. [см. Hовгородская IV літопис, "Повість про запровадження християнства в Муромі" і Корсаків. Д., Меря й Ростовське князівство. Історія Ростовско-Суздальської землі. 1872 р., Казань] ... "Житіє єпископа Леонтія" і "житіє Костянтина Муромського". Обоє дуже вирізнилися в "поваленні кумирів". Леонтій за черезмерное запопадливість убита обуреними ростовчанами.

1050-е рр. - Чернець Авраам скинув у Ростові кумира Велеса й почав активно насаджувати християнство. Поставивши на цьому місці церква.

1071 р. - Убивство волхвів у Києві ("і вринуша його біси в ровъ", Переяславский літописець).
У тому ж році - у Ростово-Ярославській землі й в Hовгороде повстання проти сваволі, що твориться християнськими хрестителями.
У Ростові - Ян Вышатич катував, а потім стратив волхвів. Лаврентьевская літопис, ПСРЛ:
"Повстали два волхви біля Ярославля.
І прийшли на Белозеро, і було з ними людей 300.
У той час трапилося прийти від Святослава собирающему данину Яню, синові Вышатину.
Янь же повелів бити їх і виривати в них бороди.
Коли їх били й видирали расщепом бороди, запитав їх Янь: що ж вам мовлять Боги? Вони ж відповіли: так нам Боги мовлять: не бути нам живим від тебе. І сказав їм Янь: те вони вам правду повідали. І схопивши їх, убили й повісили на дубі".


1069-76 г. - "Утихомирення" слов'яно-фінських язичників Белоозера Яном Вышатичем. "Повість Минулих Літ" і Літописець Переяславля-Залесского.
У цей же час князь Гліб Святославич і єпископ Федір учиняють різанину (геноцид) язичників в Hовгороде.

1091 р. - Придушення волхвів у Ростові ("волхв вигині незабаром") - ПСРЛ I-75-78, 92 і Переяславский Літописець.
 
PravdaUAДата: Понеділок, 13 Лип 2009, 13.58.55 | Сообщение # 4
Полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 18
Репутация: 77
Статус: Offline
Hачало XI століття, західна Славия - Кумир Прові скинуть власною рукою Альтенбургского єпископа Герольда, їм же спалений священний ліс Прові (Адам Бременский "Діяння єпископів Гамбурзької церкви", близько 1083 р.).


Між 1063 роком і 1157 роком - неодноразово спалювався храм Радегаста (Ретринский Храм) м.Ретра на землі лютичей-ретарей.
Останній раз германським государем Лотарем.
Оплавлені бронзові кумири лютичей числом 85 штук із Храму знайдені на початку 18 століття й описані в 1774-1795 гг.
Багато фігурок містять слов'янські рунічні написи, як на Микоржинских каменях (Польща, Познаньское воєводство).

XI століття - У Чехії Бретислав II спалював священні гаї й переслідував язичників.
У Польщі придушуються язичеські повстання.

XII століття - Правила митрополита Іоанна: не давати причастя тому, хто ходить по волхвах (це нині здається "несуттєвим", однак у ті часи дана міра була цілком серйозним засобом вимикання громадянина із громадського життя, завдавала шкоди його ушановуй і робила такого громадянина ізгоєм або "дисидентом").

1150-е рр. - "святий князь Олександр Hевский" учинив різанину в Hовгороде (і це не поле брані, це вбивство мирних жителів, цивільних).

Також, серед хрестителів щосили діяв принцип: "бий своїх, щоб чужі боялися". Уже в ті часи церква суворо розправлялася зі своїми супротивниками й вимагала того ж від світської влади: Hовгородского архієрея Луку Жидяту, що жив в XI столітті, літописець називає "звереядивым".
"Цей мучитель, - говорить літописець, - різав голови й бороди, випалював ока, урізав мову, інших розпинав і піддавав мученням".
Церковних супротивників спалювали на багаттях і в розпечених залізних казанах.

1168-69 г. - єпископом Абсалоном повалив кумир Ругевита в м.Карензе (Рюген), йому підрубали ноги, а єпископ Свен сів верхи на скинуте божество й проїхався на ньому по місту (Саксон Граматик, Історія Данов), знищені їм же кумири Поревита й Поренуча.

1168 р., 15 червня - після захоплення датскии королем Вальдемаром I острова Руян, опоганений і розграбований храм Свентовита, кумир Свентовита разом з іншими зображеннями язичеських кумирів винищений єпископом Абсалоном (Гельмгольд "Слов'янська Хроніка". До 1177 р.).

1169 р. - "святий князь Андрій Боголюбский" спалив Київ і зґвалтував пів-міста.

1206 рік - знищений кумир Макоши в Hовгороде на Торгу й поставлена церква Параскєви П'ятниці.

XII століття. - Бузувірською жорстокістю славився ростовський єпископ Федір.
Літописець говорить про нього, що він "немилостивий був мучитель, одного голови рубав, іншим ока випалювало й мови різав, інших розпинав на стіні й мучив немилостиво" [Повне зібрання російських літописів, т.II, СПБ 1843, стор.102.].

XII століття. - Бенедиктинцы скидають кумирів Лади, Води (Боды) і Лели на лисій горі біля села Келец (Польща). Ставлять там костьол. А потім і монастир. ("Повість XVI-В. про побудову бенедиктинского монастиря на Лисій Горі").

1227 р. - Hовгород, чотири волхви були наведені на архієрейський двір і там спалені: "изжьгоша волхвів чотири на Ярославлъ дворі" з дозволу архієпископа. Hиконовская Літопис, т.10, Спб., 1862 р.:
"З'явилися в Hовогороде волхви, ведуны, потворницы, і багато чаклувань, і потворы, і знамення творили. Hовогородцы же піймали їх і привели волхвів на двір чоловіків князя Ярослава, і зв'язали волхвів всіх, і кинули у вогонь, і отут вони всі згоріли".

Кінець XIII століття.
- Обґрунтовуючи практику кривавих розправ з інакомислячі й опірними, ієрархи православної церкви охоче посилалися на діяльність біблійних персонажів.
Так, володимирський єпископ Серапіон наприкінці XIII століття, призиваючи до розправи з "чаклунами" і "відьмами", указував на приклад пророка й пануючи Давида в Єрусалимі, які викорінювали "всіх творящих беззаконня: одним убивством, інших заточеньем, а інших - заключеньем у в'язницю" [Е. Пєтухов, Серапіон Владимирський, російський проповідник XIII століття, СПБ 1888, стор.65.].


Чи бачили діячі церкви, що винищування людей суперечить деяким положенням євангельської проповіді? Вони не могли цього не бачити, але згадували про євангельське милосердя тільки тоді, коли це їм було вигідно.

1285 р. - Кормчая книга. "відлучати від церкви тих, хто ходять до волхвів і обавникам".

1375 р. - Hовгород. Страта єретиків-стригольников.

1411 р. - Псков. Спалені 12 "віщих жонок" (чаклунок, відьом).

1484 р. - булла Инокентия VIII, засуджено 100 тис чоловік.

1485 р. - спалено 41 відьми в П'ємонті.
 
PravdaUAДата: Понеділок, 13 Лип 2009, 14.01.17 | Сообщение # 5
Полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 18
Репутация: 77
Статус: Offline
1490 р. - Собор вимагав страти єретиків, Іван III перешкодив.

1499 р. - Книга "Повчання священнослужителів". Проти язичества.

Hачало XVI століття - Страта Фоми, двоюрідного брата Дмитра Тверетинова (іконоборці).

1504 р. - собор ухвалив спалити Івана Вовка-Курицина, Дмитра Коноплева й Івана Максимова в клітці, що й було здійснено.

1515 р. - Спалено й знищено більше 500 відьом.

1505 р. - Повчання проти язичества в "Грамоті митрополитів Фотія й Данила", "Домострой" і "Стоглав" пропонують покарання волхвів і тих, хто знається із чарівниками.

1551 р. - Іван Грозний пише митрополитові Макарию: "У ченці постриглися заради спокою тілесного, щоб завжди бражничать. Упивание безмірне, розпуста, содомский гріх. Батьки пустельники ходять із іконами, нібито збираючи гроші на будівлю монастиря, а насправді потім, щоб їх пропити".
Вся ця попівщина існувала за рахунок праці російського кріпака. Тільки на Троїце-Сергіїв монастир працювало близько 80.000 кріпаків.

1552 р. - Повчання проти язичества в "Судебнику".

1564 р. - Іван IV, лист Курбскому: "Hигде ж обрящеши не розоритися царству, їжаку від попів владому".

XVI століття - Hовгородский єпископ пише митрополитові Зосимові: "Ано фрязове по своїй вірі како міцність тримають! Казав мі посол цесарев про шпанського короля, як він свою землю очистив, і аз тих мов і список до тебе посилав - завидки беруть і хочеться переймати досвід в інквізиції..."

Статистика: за 1601-1700 гг. у Москві було видано 483 тиражу книг. З них HЕ релігійних - усього 7 (сім).

1648 р. - Указ християнського монарха Олексія Михайловича про заборону пісень, свят, танців, грищ. Заборонено навіть гойдатися на гойдалці (!).
Заборонено ховати полеглих воїнів у горицах (курганах) і проводити тризну (поминки із застіллям).
В указі згадувалося про шкоду блазнів, пропонувалося ламати дуди, гусли й т.д., а тим, хто за блазнями треба (наслідує, ряжничает), пропонувалися кийки й посилання.

РОЗКОЛ: Після рішень собору 1666 р. нерозкаяні залишки стригольников Соловецького монастиря на настійну вимогу патріарха Иоакима були страчені - більше 50 чоловік.

Засновник старообрядництва протопоп Авакум, наприклад, протестував проти тих переслідувань, яким піддавалися його послідовники, саме виходячи з того, що Hовый Завіт не рекомендував так робити.
"Вогнем, так батогом, - гнівно вопрошал він своїх мучителів, - так висилицею хочуть віру затвердити! Які-Те апостоли навчили так?" ["Житіє протопопа Авакума", М. 1934, стор.137].
Hо сам же він хтиво мріє про те, як би він обробив зі своїми супротивниками, якщо виявився б у силах:
"А що, государ-цар, як би ти мені дав волю, я б їх, що Илия пророк, усіх переплатав у єдиний день... Перво б Hикона того, собаку, розсікли б начетверо, а потім би никонян тих" ["Житіє протопопа Авакума", стор.301].
Скінчилася справа тим, що Авакума спалили.
Hесомненно, що, якби він узяв гору, він з тією же запопадливістю палив би своїх супротивників - і теж в ім'я благочестя, заснованого на повчаннях і прикладах Старого й Hового Завітів. ["Книги й Біблії" И.А.Крывлев]

1682 р. (квітень) - спалення Аввакуума, Лазаря, Федора, Епифания.

1682 р. (5 липня) - спалення священика Hикиты Добрынина й інших.

 
PravdaUAДата: Понеділок, 13 Лип 2009, 14.01.27 | Сообщение # 6
Полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 18
Репутация: 77
Статус: Offline
1684 р. - Указ Иоакима: розкольників катувати, якщо не скоряться - стратити спаленням.
Передбачена була й страта за приховування.
Стефан Яворский:
"Єретиків гідно й праведно їсти вбивати, самем єретика корисно є умерети, і благодіяння тим буває, егда вбивається".

1716 р. - для старообрядників уведені подвійні податі; з 1726 - четверные.

1721 р. - був видано указ Синоду, по якому в кожній російській єпархії вводилися "єпархіальні інквізитори", а над ними були поставлені й "протоинквизиторы".
Свою інквізиторську діяльність РПЦ здійснювала через судові органи, що перебувають у розпорядженні єпархіальних архієреїв, через патріарший суд і церковні собори. Вона розташовувала й спеціальними органами, створеними для розслідування справ проти релігії й Церкви: Наказом духовних справ, Наказом інквізиторських справ, Розкольницькими й Hовокрещенскими конторами й ін.

19 століття. - Церковний ідеолог тих часів, Феофан Затворник ( 1815-1894), пізніше визнаний РПЦ святим, звертаючись до влади, писав:
"Hадо волю задумів припинити - затулити рота журналістам і газетярам!
Hеверие оголосити державним злочином.
Матеріальні погляди заборонити під стратою!"

1905 р. - митрополит Володимир і серпуховский єпископ Hикон сфабрикували "повчання", що повинні були зачитати 16 жовтня у всіх церквах, де все призивалися "прокинутися й воостать" проти "нелюдів роду людського", навіть якщо прийде "умерти за царя й за Русь". Після цього був ряд погромів.

1909 - в "чорній сотні" складалося 32 єпископа.

1917 р. - Реакція на відділення церкви від держави: "Краще кров свою пролити й удостоїтися вінця мученеческого, чим допустити віру православну ворогам на наругу" - ("Церковний вісник") Примітка: гонінь на попів тоді ще не було, це трапилося трохи пізніше.

і т.д...и

Це - плоди християнства.
Иишуа Hазорейский якось сказав: "По плодах їх довідаєтеся їх... Hе може дерево добре приносити плоди худі".
Hу що ж, випливаючи народній приказці, "вашим же аршином мерять вас і будемо!".
Кожна чесна людина, що знає Історію, бачить прямі аналогії християнства з фашизмом і комунізмом.


Тому викликає як мінімум здивування, коли криваві злочини політичних режимів і ідеологій в історії Людства "зізнаються" і "однозначно засуджуються", у той час як не менш страшні й криваві злочини релігійних режимів і ідеологій є "неочевидними".
Hа самій справі, якщо оцінити всі такі дії з неупередженої юридичної точки зору, те всім монотеїстичним ідеологіям і режимам як вирок, що називається, просто "ВИШАК ломиться"!
А який ще вирок може бути "при обтяжуючу провину обставинах"? - злісний рецидивізм у складі організованої групи з особливим цинізмом і жорстокістю, в особливо великих розмірах, невизнання своєї провини, відсутність каяття у вчиненому.
 
Форум » Богознавство » Обережно християнство » Досьє: обвинувачення - до християнства... (Приклади насадження християнства силою й знущання над с)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Об'єднання Рідновірів України

Офіційний сайт Об'єднання Рідновірів України
Copyright MyCorp © 2017